РОЛЬ БАТЬКІВ У ПРОЦЕСІ ІНТЕГРУВАННЯ ДИТИНИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В ІНКЛЮЗИВНИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР

 

УДК 376.01

Світлана Толошна

м. Дніпро 

РОЛЬ БАТЬКІВ У ПРОЦЕСІ ІНТЕГРУВАННЯ ДИТИНИ

З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

В ІНКЛЮЗИВНИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР

На основі аналізу, синтезу й узагальнення науково-методичної літератури та документальних джерел досліджено сучасний стан розвитку спеціальної освіти та включення батьків, що мають дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивний освітній простір. В тезах проаналізовані особливості включення батьків дітей з особливими освітніми потребами в освітній процес, надання їм кваліфікованої допомоги та інформації щодо навчання їхній дітей.  Висвітлено форми роботи з батьками, що мають дітей з особливими освітніми потребами.

Ключові слова: діти з особливими освітніми птребами, інклюзивна освіта, батьки, сім’я.

 

On the basis of the analysis, synthesis and generalization of scientific and methodological literature and documentary sources, the current state of development of special education and the inclusion of parents with children with special educational needs in the inclusive educational space was investigated. The theses analyze the features of including parents of children with disabilities in the educational process, providing them with qualified assistance and information regarding their children's education. Forms of work with parents who have children with special educational needs are highlighted.

Key words: children with special needs, inclusive education, parents, family.

Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку освіти в Україні наразі набуває актуальності як до спеціальної, так і загальної освіти, що обумовлено зміною у ставленні до дітей з особливими освітніми потребами. З метою реалізації прав дитини на гідне виховання та навчання, незалежно від її психофізіологічних особливостей в нашій державі продовжується реорганізація всієї системи освіти в інклюзивну, яка б була доступна для всіх дітей.

Серед найважливіших завдань педагогів сучасності, які працюють в інклюзивних класах, є організація взаємодії з батьками учнів (вихованців), продуктивної співпраці, взаємної підтримки і розподіл відповідальності в процесі навчання (виховання) їх дитини в освітньому закладі. Батьки – це головні партнери педагогів в процесі навчання і виховання, а зрештою – соціалізації дитини, вони мають повне право бути включеними в процес ухвалення важливих рішень стосовно розвитку та адаптації їхньої дитини. Першими та основними вихователями дітей – є батьки. При відсутності співпраці батьків, педагогів, суспільства процес включення дитини в життя громади, шкільну спільноту та навчання стає неможливим [ 4 ].

Досить важлива  роль  у  процесі  соціального  інтегрування  дитини  з  порушеннями  психофізичного  розвитку  відводиться  сім’ї,  адже саме вона  в  ідеалі  виступає  одним  із  основних  факторів  її  «входження»  в  систему  суспільних  відносин.  Особливості  сім’ї, її активності у процесі розвитку й освіти дитини визначає її психофізичний і  соціокультурний  статус  в  майбутньому, ступінь  готовності  до  інклюзивного  навчання  в  загальноосвітньому  навчальному  закладі. 

Науковці Д. А. Петровської, Т. М. Мішина, А. І. Захарова, Д. М. Ісаєва, Т. Пироженко, зазначають, що, одним із вирішальних факторів, який впливає саме на формування та розвиток особистості, поведінку дітей з особливими освітніми потребами є досить тісна співпраця між родиною і педагогами, психологами, лікарями.

В свою чергу американський дослідник проблем сім’ї Торнбал визначив п’ять періодів, які пов’язані зі стресом на стадіях і переходах життєвого циклу сімей, які мають дітей з особливими освітніми потребами: народження дитини, шкільний вік, підлітковий, період «випуску», постбатьківський період [2, 3]. Всі вони потребують об’єктивного вивчення внутрішніх сімейних відносин. Для сім’ї, яка виховує особливу дитину, за висновками В. І. Гарбузова, важливими є слідуючі функції, це: корекційно-розвивальна, компенсуюча та реабілітаційна. Метою їх є встановлення психофізичного та соціального статусу дитини, досягнення нею матеріальної незалежності та соціальної адаптації.

Саме таким чином, вищезазначена сім’я має бути відкритою для інших сімей з подібними проблемами, груп підтримки, соціальних інститутів.

Мета роботи – проаналізувати сучасну систему розвитку спеціальної освіти, форми та методи роботи з батьками дітей з особливими освітніми потребами.

Виклад основного матеріалу. Батьківська спільнота за умови відповідного налагодження взаємодії є потужним потенціалом забезпечення інклюзивного процесу в закладі освіти. Слід взяти до уваги також той факт, що найсучасніші нормативно – правові положення щодо регламентації інклюзивного навчання визначають батьків як рівноправних учасників освітнього процесу.

Досить часто, батьки дітей з особливими освітніми потребами стикаються з явищем неприйняття своєї дитини класом та відповідно важким емоційним станом дитини, яка виборює своє право на навчання. В таких випадках самі батьки почуваються невпевнено, але завдяки деяким підходам та терплячому відношенню, розумінню стану дитини можливо створити умови для формування почуття гідності і віри в успіх [3].

         Батьки дітей  з особливими освітніми потребами також потребують значної підтримки. Для них досить важливо спілкуватися з іншими батьками, які мають подібні проблеми та інтереси, їм потрібні допомога фахівців, інформація про інші додаткові послуги тощо.

    Серед закладів сучасності, який може надавати батькам додаткову інформацію про індивідуальні особливості розвитку дитини; консультативно-психологічну та методичну допомогу являється – інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ).

Саме завдяки кваліфікованій підтримці, батьки отримують необхідний досвід і стають менш залежними від фахівців, коли приймають рішення стосовно догляду за дітьми з особливими потребами та визначення їхнього майбутнього.

Родини дітей з особливими освітніми потребами відповідальні за них упродовж усього життя. Тому, одне з найважливіших завдань педагогів - допомогти батькам повірити в себе, у власні сили, аби вони могли подолати всі проблеми [5]. Досить важливо віднайти індивідуальний підхід до кожної родини, оскільки в кожної є свої потреби, можливості та пріоритети; одні потребують більшої підтримки, інші - меншої.

Батькам дітей з особливими освітніми потребами при першій необхідності потрібно також звертатися за кваліфікованою допомогою профільних спеціалістів (логопед, психолог, соціальний педагог, спеціаліст ЛФК, лікар, тощо) у шкільних та дошкільних закладах, або ж у медичних закладах за місцем проживання. Розуміння масштабів проблем дитини, її потреб і реального стану її здоров’я – запорука успішної адаптації дитини в освітньому просторі [6].

З метою розвитку особистості дитини педагогам та батькам потрібно створювати умови, в яких би дитина бачила всю різноманітність можливостей оточуючого світу. Стимулювання дитини до постановки високих цілей та їх досягнення є невід’ємною частиною процесу відбудови успішної особистості. Важливо навчити дитину вірно і швидко ставити цілі, розподіляючи їх на найближчі та далекоглядні, ті, що формують вірні життєві установки та стимулюють розвиток особистості [1,5].

Висновки. Усі діти можуть навчатися, але не всі однаково, не в однаковому темпі чи з однаковими результатами. Якісна освіта та соціалізація дитини з особливими освітніми потребами, в першу чергу, залежить від готовності її батьків (чи законних представників) включити дитину в освітній процес, бути поруч у важливі та важкі моменти, направляти дитину у вірне русло, заохочувати її до навчання і здобуття найважливіших соціальних навичок.

Вибір форми навчання дитини з особливими освітніми потребами  є прерогативою батьків, проте в центрі уваги мають стати інтереси дитини. Успіх інклюзивного навчання залежить від грамотно організованого психолого-педагогічного супроводу учнів з особливими потребами.

Процес адаптації дитини з особливими потребами в освітньому просторі дуже важкий і довгий. Результативність і якість цього процесу залежить не тільки від держави та вчителів, але й від готовності батьків, родичів, друзів та оточення дитини стати повноцінними партнерами у тандемі дитина – освітній заклад - сім’я.

Список використаних джерел

1.Дивнич Л. Соціалізація дитини з особливими потребами : соціальнопедагогічна діяльність як спосіб супроводження процесу соціалізації / Л. Дивнич // Соціальний педагог. – 2018. – №12. – С. 7–10.

2.Заміщак М. Психологічні проблеми сім'ї, що виховує дитину з особливими потребами / М. Заміщак // Вісник соціально-гуманітарного факультету : зб. наук. праць / – Дрогобич, 2016. – Вип. 4. – С. 83–88.
3. Інклюзивна освіта від А до Я: порадник для педагогів і батьків / Укладачі Н. В. Заєркова, А. О. Трейтяк. – К., 2016. – 68 с.

4. Колупаєва А.А., Таранченко О.М. Путівник для педагогів та батьків дітей з особливими потребами. Діти з особливими потребами в загальноосвітньому просторі: початкова ланка. – Харків: Вид-во «Ранок», ВГ «Кенгуру», 2018. – 112 с. – (Інклюзивна освіта).

5. Колупаєва А.А., Таранченко О.М. Педагогічні технології інклюзивного навчання. – Харків: Вид-во «Ранок», ВГ «Кенгуру», 2018. – 160 с. – (Інклюзивна освіта).

6. Організаційно – методичні засади діяльності інклюзивно – ресурсних центрів: навчально – методичний посібник/ За заг. ред. М.А. Порошенко та ін. – Київ: 2018. – 252 с.