ПАРТНЕРСЬКА ВЗАЄМОДІЯ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГУМАНІСТИЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

 

УДК 37.018

Ольга Барабаш,

Наталія Глинянюк

Івано-Франківськ

ПАРТНЕРСЬКА ВЗАЄМОДІЯ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГУМАНІСТИЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

У статті розглядаються основні чинники, що визначають партнерську взаємодію як необхідну умову забезпечення гуманістичної спрямованості освітнього процесу, я саме: педагог керується у своїй діяльності гуманістичними цінностями; партнерська взаємодія забезпечується активним рефлексивним слуханням, перебуванням учасників  у рефлексивній позиції, підтримкою зворотного зв'язку; застосуванням активних та інтерактивних методів навчання. Партнерська взаємодія також володіє потенціалом зменшення рівня стресу в освітньому процесі.

Ключові слова: партнерська взаємодія, гуманістична спрямованість, освітній процес.

The article examines the main factors that determine partnership interaction as a necessary condition for ensuring the humanistic orientation of the educational process, namely: the teacher is guided by humanistic values in his activities; partnership interaction is ensured by active reflective listening, participants staying in a reflective position, and providing feedback; using active and interactive studying methods. Partnership interaction also has the potential to reduce the level of stress in the educational process.

Keywords: partnership interaction, humanistic orientation, educational process.

 

Формула успіху Нової української школи складається з дев’яти ключових компонентів, що відображають сучасне бачення освіти як суспільного явища. Поруч з організаційно-педагогічними умовами виховання та соціалізації, такими як освітнє середовище, нова структура, новий зміст, також виділено педагогіку партнерства. Її розглядають як шлях досягнення цілей, основний спосіб взаємодії між усіма суб’єктами освітнього процесу. Саме педагогіка партнерства нині відображає остаточний перехід від стосунків «суб’єкт – об’єкт» до «суб’єкт – суб’єктної» взаємодії, фіксує суб’єктність як сучасну норму (вимогу) педагогічного впливу.

Партнерська взаємодія потрібна не сама по собі, а у зв’язку з тим, що пов’язана із особливим розумінням природи людини і її розвитку в гуманістичній психології. Засновники даного напряму (А. Маслоу, К. Роджерс, Г. Олпорт та інші), запропонували людству шлях до достойного життя та проект реалізації його людяності та потенціалу. Основними мотивами, рушійними  силами особистісного розвитку людини, на думку вчених – гуманістів, є специфічні людські властивості – розкриття своїх потенціальних можливостей, прагнення до розвитку, самореалізації, самовираження, самоактуалізації, пошук сенсу власного існування. Тлумачать особистість з точки зору гуманістичної психології основними положеннями:

·               людину необхідно вивчати  тільки у її цілісності;

·               головною психологічною реальністю є переживання людиною світу і себе в ньому;

·               індивід є активною, творчою особою;

·               людина наділена потенціям до безперервного розвитку і самореалізації;

·               особистість  має  певний  ступінь свободи від  зовнішньої детермінації завдяки смислам і цінностям, якими вона керується у своєму виборі [3].

Саме вони обумовлюють пошук таких способів, засобів, форм організації освітнього процесу, які б уможливлювали розвиток дитини як процес розгортання її наявних ресурсів. Партнерську взаємодію можна розглядати як один із цих способів, оскільки вона відображає особливий вид впливу учасників один на одного придатний для цього. Сутність її у рівноправності, добровільності, зацікавленості у взаємодії, довірливості, доброзичливості, відповідальності сторін за результат, об’єднаності спільними прагненнями [1]. Ми виділили ряд аспектів, що визначають партнерську взаємодію як необхідну умову забезпечення гуманістичної спрямованості освітнього процесу.

1.            Педагог, котрий обирає партнерську взаємодію, керується в своїй діяльності гуманістичними цінностями. Йдеться про життя, долю та свободу людини, її гідність як вищі цінності. Очевидно, там, де є культивування цінності іншої людини і усвідомлення себе як особистості, там буде вибір на користь взаємодії, що може забезпечити рівноправність, добровільність, доброзичливість, довірливість, відповідальності – все, що характеризує партнерство. На превеликий жаль, те, що стосується цінностей і смислів, неможливо просто передати як знання чи відпрацювати як вміння і навичку. Це можна у собі віднайти через «проживання» та переживання у спільній діяльності з іншими значимими людьми. Тому не кожен педагог, котрий чудово декларує гуманістичні цінності і партнерську взаємодію, розуміє сутність цих категорій, справді обирає їх в щоденній професійній діяльності з дітьми і їх батьками.

2.            Партнерська взаємодія починається з активного рефлексивного слухання, що вперше було описане К. Роджерсом [5] – представником гуманістичної течії в психології. Воно включає прагнення зрозуміти основну ідею того, хто говорить, і повернення цієї ідеї назад задля підтвердження того, що вона була правильно зрозуміла. Рефлексивність забезпечує тут вищий ступень включеності, що грунтується на емпатії. Коли дитину слухають активно і рефлексивно, то це дає їй важливий сигнал «моє життя має значення», «я маю значення для інших». В майбутньому, вона, цілком ймовірно, даватиме й іншим людям можливість відчувати себе повноцінними рівноправними суб’єктами взаємодії.

3.            Важливими для досягнення ефекту партнерства є забезпечення рефлексивності учасників взаємодії і підтримка зворотного зв’язку як потужних інструментів комунікації. За допомогою організації партнерської взаємодії педагог може сприяти забезпеченню суб’єктності дитини як здатності забезпечувати власний розвиток. Ніхто не може привнести людині, наприклад, допитливість, пізнавальний інтерес, бо це частина нашої природи. Можна створити умови їх активізації завдяки партнерській взаємодії, котра без рефлексивної позиції її учасників і зворотного зв’язку неможлива. Партнерська взаємодія, з одного боку, створює комфортні умови для навчання, і в свою чергу, такі умови заохочують партнерську взаємодію. Зворотній зв’язок передбачає позитивний і конструктивний діалог, що дозволяє учневі і вчителю вносити необхідні зміни, здатні забезпечити вищу ефективність навчання в подальшому. При цьому він повинен бути описовим, безоціночним стосовно іншої людини і направленим на поведінку. Зважаючи на одну із засад гуманістичної психології про те, що «людське буття розгортається в контексті між людських стосунків» [3], особливу увагу в процесі навчання важливо приділити характеру міжособистісних стосунків між педагогом та учнем. Діалогічність, яка властива партнерській взаємодії, передбачає зворотній зв'язок на постійній основі. Без цього в стосунках педагога і учня насправді нема іншого, а тільки Я – мої думки про те, що думає інший, мої фантазії про його розуміння, бажання, переживання тощо.

Зворотній зв’язок неможливий без рефлексії як звернення індивіда до свого внутрішнього світу. Одна з п’яти основоположних засад гуманістичної психології звучить так: «Людина усвідомлює себе (і не може бути зрозумілою психологією, яка не враховує її безперервне багаторівневе самоусвідомлення)» [3]. Те, що індивід усвідомлює як власний досвід, на відміну від того, що він об’єктивно пережив, є результатом роботи його рефлексивного мислення. Воно розглядається психологами-гуманістами як індивідуальна здатність людини до самозміни, власне до розвитку. Незважаючи на те, що рефлексивна оцінка достатньо суб’єктивна, її використовують у процесі навчання для того, щоб виявити відповідність запланованих цілей до реально отриманого результату. Йдеться про власні судження щодо себе самого, своєї діяльності та її результатів, дій інших учасників. Організація навчання на основі рефлексії власного досвіду допомагає здобувачу освіти вивести нове особистісно значиме для себе знання або спосіб діяльності. Це дає відчуття причетності до результату, ставлення до нього як до власного інтелектуального відкриття.

4.            Активні та інтерактивні методи навчання вносять дух партнерства у класну кімнату за умови їх належного використання. Представники гуманістичної психології часто використовують термін «суб’єкт життя», виділяючи таким чином особливу роль активності особистості у творенні самого себе і свого життєвого шляху. Йдеться про процеси самоактуалізації, саморегуляції і саморозвитку як фундаментальні для особистості в гуманістичному контексті. Світ впливає на людину, але її психіка проявляє власну активність. Тому конструювання навчальних занять з усвідомленням провідної ролі учасників навчання є визнанням людської природи. «Людина має вибір (не є пасивним спостерігачем процесу свого існування: вона творить свій власний досвід)» [3], − так звучить одна із основоположних засад гуманістичної психології. Активні та інтерактивні методи навчання дають змогу педагогу створити умови для активного залучення всіх учнів до процесу пізнання, дослухатися до своїх потреб, емоцій та почуттів, рефлексувати щодо своїх знань і вмінь, співпрацювати і взаємодіяти на рівні конкретних дій, цінностей та смислів. Це також характеризує партнерську взаємодію.

5.            Партнерська взаємодія володіє потенціалом зменшення рівня стресу в процесі навчання, що важливо для його ефективності. У стабілізуючій обстановці партнерства можливий справжній діалог між вчителем та учнем, між дітьми. Вона не передбачає засилля настанов, розпоряджень, вказівок та рецептів, що часто викликає внутрішній опір і, як наслідок, певну напругу. Натомість,обстановка партнерства є більш неформальною, товариською, побудованою на взаємоповазі та спільній роботі, а не на конкуренції і критиці. Вона здатна забезпечити відчуття безпеки, комфорту, впевненості, що ніщо не загрожує почуттю власної гідності. Як наслідок – зниження психічної напруги, тобто рівня стресу. Однак ставати компетентнішим, тобто вчитися, важче, ніж залишатися на вихідному рівні. Тому що це пов’язано з певними труднощами і навіть небезпеками. Тому в процесі навчання важливим є відповідний рівень емоційного напруження, що мотивує до роботи. Йдеться про так званий невеликий стрес, що викликає потребу розібратися. На противагу від сильного стресу, що провокує паніку. Тому організована педагогом партнерська взаємодія дає можливість учням залишатися на бажаному невисокому рівні напруження і при цьому ефективно навчатися.

Висновки:

·                        партнерство є якісною характеристикою взаємодії педагога та учнів;

·                        партнерська взаємодія педагога та учнів містить в своїй основі ідеї гуманістичної психології та є необхідною умовою забезпечення гуманістичної спрямованості освітнього процесу;

·                        виділено чинники, що визначають партнерську взаємодію як необхідну умову забезпечення гуманістичної спрямованості освітнього процесу: педагог, котрий обирає партнерську взаємодію, керується в своїй діяльності гуманістичними цінностями;партнерська взаємодія починається з активного рефлексивного слухання;важливими для досягнення ефекту партнерства є забезпечення рефлексивності учасників взаємодії і підтримка зворотного зв'язку як потужних інструментів комунікації;активні та інтерактивні методи навчання вносять дух партнерства у класну кімнату за умови їх належного використання;партнерська взаємодія володіє потенціалом зменшення рівня стресу в освітньому процесі.

Список використаних джерел

1.  Концепція «Нова українська школа». К., 2017.

2.  Балл Г.О. Принцип раціогуманізму та його значення для психології. Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. акад. С.Д. Максименка. К. : Міленіум, 2006. Вип.25. С. 81– 97.

3. Б’юджентал Дж. Третя сила у психології/Гуманістична психологія: антологія в 3 томах / за ред. Р. Трача, Г. Балла. К. : Пульсари, 2001.Т. 1. «Гуманістичні підходи в західній психології ХХ століття». С. 80-90.

4.     Каліна Н. Ф. Психотерапія. К.:«Академвидав», 2010. 280 с.

5.            Rogers C. On Becoming a Person. A Therapist's View of Psychotherapy / Robinson, 2016. 432 p.