НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ ЗАСОБАМИ ШКІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ В КОНТЕКСТІ ПЕДАГОГІКИ ПАРТНЕРСТВА

 

УДК 37.017.9                                                    Попов Володимир 

м. Суми

 

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ ЗАСОБАМИ ШКІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ В КОНТЕКСТІ ПЕДАГОГІКИ ПАРТНЕРСТВА

 

У статті висвітлено проблему виховання патріотизму, національної свідомості в учнів в процесі вивчення географії з урахуванням викликів сьогодення. Акцентовано увагу на такій важливій умові, як педагогіка партнерства.

Ключові слова: виховання, патріотизм, національна свідомість, географія, педагогіка партнерства.

The article highlights the problem of raising patriotism and national consciousness in pupils in the process of studying geography, taking into account the challenges of today. Attention is focused on such an important condition as pedagogy of partnership.

Key words: education, patriotism, national consciousness, geography, pedagogy of partnership.

 

Вступ. Невід’ємною складовою системи виховання в українській школі завжди було національно-патріотичне виховання. Патріотизм, національна свідомість – важливі риси всебічно розвиненої особистості.

Водночас на сучасному етапі розвитку України, коли існує пряма загроза денаціоналізації, втрати державної незалежності та потрапляння у сферу впливу іншої держави, виникає нагальна необхідність в посиленні уваги до національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді – формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей [2].

Для того, щоб національно-патріотичне виховання не лише повноцінно впроваджувався, але й відзначалося якісною підготовкою учнів до викликів сучасного світу необхідно, щоб усі учасники освітнього процесу були об’єднані спільними цілями та прагненнями, а  їх дії в цьому напрямі були синхронними.

Це дає підстави стверджувати, що надзвичайно важливим для створення сприятливого середовища для навчання та забезпечення орієнтації на виховання національно-патріотичної особистості є використання педагогіки партнерства.

Порушена проблема є актуальною під час вивчення географії, що має значні можливості для виховання в учнів патріотизму, національної свідомості та потребує врахування викликів часу, співпраці всіх субєктів освітнього процесу.

Мета полягає у висвітлені проблеми національно-патріотичного виховання учнів засобами шкільної географії  в контексті педагогіки партнерства з урахуванням викликів сьогодення.

Виклад основного матеріалу. Національно-патріотичне виховання як поняття має далеко неоднозначне тлумачення в науково-педагогічних джерелах. Деякі вчені пропонують розглядати його як сукупність відчуттів, принципів та якостей особистості.

Зокрема, під національно-патріотичним вихованням варто розуміти формування в дітей та учнівської молоді любові до своєї Батьківщини, гордості за свій народ, повагу до його звершень, гідних сторінок минулого і сьогодення.

І це незаперечно. Нині Україна та її громадяни стають безпосередніми учасниками процесів, що мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення, першою чергою, своєї долі, долі своїх сусідів, подальшого світового порядку на планеті [2].

У сучасних важких і болісних ситуаціях викликів і загроз та водночас великих перспектив розвитку, кардинальних змін у політиці, економіці, соціальній сфері пріоритетним завданням суспільного поступу, поряд з убезпеченням суверенності й територіальної цілісності, пошуками шляхів для інтегрування в європейське співтовариство, є визначення нової стратегії виховання, стрижнем якого виступає національно-патріотичне – формування суб’єкта громадянського суспільства, громадяпина-патріога України [2].

Саме національно-патріотичне виховання відповідає як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладає підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть розвиток держави як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї патріотизму, поваги до культурних цінностей Українського народу, його ісюрико-культурного надбання і традицій, гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності за природу як за національне багатство, здорового способу життя, готовності до змін та до виконання обов'язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України

Своєрідною серцевиною виховання національно-патріотичних почуттів у дітей та учнівської молоді виступає освіта, що реалізується під час вивчення шкільних предметів.

Водночас засвоєння дитиною національно-патріотичних цінностей буде  ефективнішим за умови впровадження в освітній процес педагогіки партнерства, що забезпечує співпрацю учнів, батьків, учителів у цьому напрямі та є однією з ключових ідей видатного вітчизняного педагога В. Сухомлинського, на якій грунтується концепція Нової української школи.

Основна парадигма педагогіки партнерства – становлення людини, її духовності, індивідуальності, її самотворення, самопрограмування [3].

У процесі педагогіки партнерства вектор діяльності спрямовується на пізнання учнем себе, процесу взаємодії зі світом і суті власної діяльності.

Цей процес потребує переосмислення ролі вчителя, творчі зусилля якого мають бути спрямовані не лише на створення оптимальних умов для розвитку самостійного творчого мислення учнів, активізації їхньої пізнавальної діяльності, а й на оновлення взаємодії з учнями, активної співпраці з батьками.

Так, у нашому контексті завдання вчителя полягає в тому, щоб засобами шкільної географії підвищити виховний рівень сучасного уроку, його творчий потенціал, забезпечити формування якостей особистості, що характеризуються ціннісним ставленням до суспільства, держави, самої себе та інших, природи тощо.

З огляду на національно-патріотичну спрямованість навчання географії зробимо окремі акценти на змістових складниках при вивченні окремих тем.

Так, під час вивчення теми «Прояв глобальних проблем на території України. Проблема війни і миру. Проблема тероризму» курсу «Україна і світове господарство» 9 клас (розділ V. Глобальні проблеми людства) варто зосередити увагу  учнів на тому, що Україна у 2014 та 2022 рр. стала об’єктом збройної агресії з боку російської федерації. Перемога у війні є першочерговою справою для всіх українців, що підтверджують героїчні вчинки справжніх патріотів України – військових, добровольців, представників територіальної оборони.

Доцільно обговорити з учням подвиг, масовий героїзм та стійкість громадян, виявлених у захисті  міст Бучі, Волновахи, Гостомеля, Ізюма, Ірпеня, Києва, Куп’янська, Маріуполя, Миколаєва, Охтирки, Сєвєродонецька, Сум, Тростянця, Харкова, Чернігова та багатьох інших. Акцентувати увагу на Укази Президента України від 06 березня 2022 року № 111/2022 та від 24 березня 2022 року № 164/2022 про присвоєння почесного звання «Місто-герой України» містам Бучі, Волновахи, Гостомеля, Ірпеня, Києва, Маріуполя, Миколаєва, Охтирки, Харкова, Чернігова. Ці трагічні сторінки історії сприятимуть формуванню патріотич

При вивченні теми «Україна в геополітичному вимірі» курсу «Географія: регіони та країни» 10 клас (розділ VI. Україна в міжнародному просторі) та теми «Українська держава» курсу «Географічний простір Землі» 11 клас (розділ IV «Суспільна географія України») учителям географії доречно акцентувати увагу учнів на те, що в умовах сучасної геополітичної ситуації, що склалася в Європі (широкомасштабна військова агресія російської федерації проти України) пріоритетними напрямками зовнішньої політики України є партнерство з Європейським Союзом, Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії  та Сполученими Штатами Америки .

Зокрема, з ЄС – з огляду на те, що Україною законодавчо визначений євроінтеграційний курс, який залишається незмінним, із Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії і США – ураховуючи роль цих держав, що вони відіграють у глобальних політико-економічних процесах та зміцненні обороноздатності України, її Збройних Сил, мобілізації світової спільноти на захист суверенітету й територіальної цілісності нашої держави [1].

Ураховуючи, що головною загрозою національної державності та суверенітету України є війна, розв’язана російською федерацією, варто не залишати поза увагою учнів партнерство нашої держави з організацією Північноатлантичного договору [1].

Під час вивчення курсу географії в 10 класі вчителю варто акцентувати увагу учнів на культурних особливостях, звичаях, традиціях тих країн, де учень з родиною шукає прихисток від війни; політичну та військову допомогу нашій країні країн-партнерів тощо .

Ураховуючи, що головною загрозою національної державності та суверенітету України є війна, розв’язана російською федерацією, варто не залишати поза увагою учнів партнерство нашої держави з організацією Північноатлантичного договору.

Очевидним є факт, що через ганебні загарбницькі дії росіїйської федерації проти України  звичне життя кожного українця змінилося, ми вимушені захищати свою землю, своїх близьких і рідних, свої оселі, свою країну. Високий рівень свідомості учнів, що навчаються нині, їх духовність є основою майбутнього відновлення зруйнованої інфраструктури України, її економічного розвитку.

Водночас уроки географії мають стати засобом  формування в учнів  розуміння того, що патріотизм у нинішніх час проявляється не лише в безпосередній боротьбі із зовнішнім ворогом, окупантами, не тільки в надзвичайних ситуаціях, але є звичайним станом повсякденного життя людини.

Пріоритетним в сучасному виховному процесі має бути вироблення переконаності учнів, що сила українців – у їх єдності і лише в ній – запорука наших успіхів, порятунку і процвітання.

Саме тому в процесі вивчення географії учні мають усвідомити, що  всі громадяни України мають рівні права, незалежно від їх національності, становлять єдиний український народ, пов’язаний  спільним сьогоденням, готовий захищати свою країну.

У світлі сучасної російсько-української війни вчителю варто приділити увагу вивченню теми «Країни Азії», де в навчальній програмі з географії цьогоріч додано інформацію про Республіку Корея, її місце у сучасній політичній карті світу, модель економіки, міжнародні зв’язки України з Республікою Корея.

Плануючи уроки з географії, відбираючи навчальний матеріал, учителю потрібно враховувати ту особливість, що процес патріотичного виховання дітей і учнівської молоді повинен мати випереджувальний характер, відповідати віковим і сенситивном періодам розвитку дитини та особистіспим характеристикам, грунтуватися на духовно-моральних засадах [2].

При цьому варто акцентувати увагу, що до побудови освітньої траєкторії дитини, виховання національно-патріотичної особистості має бути залучена родина.  

Актуальні теми, що вивчають учні на уроках географії, особливо в старшій школі, повинні мати відзеркалення в родинному колі, оскільки національно-патріотичне виховання дітей та учнівської молоді буде дієвим за умови, коли не лише вчителі, а й батьки будуть мати розвинені патріотичні почуття. Отже, діти і дорослі мають бути об’єднані спільними поглядами і прагненнями.

Підтвердженням цьому є переконання В. Сухомлинського, який стверджував, що «удосконалення, поглиблення суспільного виховання означає не применшення, а посилення ролі родини. Гармонійний, усебічний розвиток можливий тільки там, де два вихователі – школа й родина – не тільки діють разом, ставлячи перед дітьми одні й ті ж вимоги, а й є однодумцями, розділяють одні й ті ж переконання, завжди виходять з одних і тих самих принципів, ніколи не допускають розбіжностей ні з метою, ні у процесі, ні в засобах виховання» [4].

Висновки. Навчання  учнів географії в нинішніх умовах є викликом та водночас важливою працею вчителів в загальний внесок перемоги в Україні! Адже нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання в учнів патріотизму як почуття і як базової якості особистості, формування в них національної свідомості.

І географія як шкільний предмет має значні можливості для формування людини-патріота, людини-громадянина, основними рисами якої є національна самосвідомість, почуття любові до своєї Батьківщини.

Водночас у нинішніх реаліях, у яких живуть, навчаються, комунікують діти та учнівська молодь, процес формування національно-патріотичної особистості має грунтуватися на педагогіці партнерства, за якої батьки мають стати активними помічниками вчителя у вихованні дітей. Лише за умови співпраці всіх суб’єктів взаємодії (педагогів, учнів, батьків), ураховуючи ціннісні орієнтири кожної зі сторін, можливе активне включення всіх учасників у реалізацію спільних завдань національно-патріотичного виховання  та готовність брати на себе відповідальність за їх результати.

 Використання концептуальних ідей педагогіки партнерства, у відповідності до сучасних реалій,  дасть змогу забезпечити реалізацію важливого завдання – виховання національно-патріотичної особистості.

                               Список використаних джерел

1. Інструктивно-иметодичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022-2023 навчальному році. Географія. URL: https://numl.org/.996881 (дата звернення: 04.10.2022).

2. Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0527729-22#Text. (дата звернення: 03.10.2022).

3.  Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М.  Київ: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. 206 с.

4. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. Київ: Радянська школа, 1988. 310 с.