ВИКЛАДАЧ – ЗДОБУВАЧ ОСВІТИ: ДОСВІД І ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ДЕМОКРАТИЧНОГО СТИЛЮ СПІЛКУВАННЯ

 

УДК 377.8:005.336.4(043.2)

Ольга Зозуля

м. Красноград

Харківська область

ВИКЛАДАЧ – ЗДОБУВАЧ ОСВІТИ: ДОСВІД І ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ДЕМОКРАТИЧНОГО СТИЛЮ СПІЛКУВАННЯ

Актуалізується проблема становлення й розвитку демократичного стилю спілкування у педагогічному фаховому коледжі засобами освітнього компонента. Висвітлено форми взаємодії учасників освітнього процесу та наведено ідеї демократизації викладання освітнього компонента «Основи образотворчої грамоти».

Ключові слова: виховна система, демократичний стиль спілкування засобами освітнього компонента, співпраця рівних

The formation and development problem of a democratic communication style in the pedagogical professional college using the educational component is updated. The interaction forms of the educational process participants are shown, and the ideas of teaching democratization of the educational component "Fundamentals of Artistic Literacy" are given.

Keywords: educational system, democratic style of communication using the educational component, peer cooperation

Мудрий не той, хто знає багато, а  той,  чиї  знання корисні (Есхіл) 

Проблема духовно-морального становлення й розвитку підростаючого покоління – одна з найбільш важливих і складних в умовах глибокої соціально-екологічної та моральної кризи суспільства. Від її розв’язання у форматі дистанційного та змішаного навчання залежить майбутнє України.

Виховна система – феномен, який постійно перебуває в русі. Чим вона розвиненіша, тим більшою мірою її цілісність ґрунтується на спільній діяльності викладачів та здобувачів освіти, на єдності їхніх інтересів, тим більш незалежною вона може бути від зовнішнього середовища. А головною метою такої системи є особистість людини, що розвивається, набуття нею гуманістичних цінностей, які є запорукою майбутнього цивілізаційного ставлення [1].

Людям понад усе потрібен гуманізм, який би регулював і облагороджував їхні стосунки. Прагнення бачити позитивне в кожній людині є основою любові до всіх. Це головна умова високої моральності.

Гуманізм в педагогіці є виявом ставлення до дитини та її духовного життя як до самодостатньої особистості.

Гуманізм має стати основою взаємостосунків між педагогами і здобувачами освіти. Це передбачає пошук шляхів інтенсифікації процесу пізнання.

Рівність сторін учасників освітнього процесу у міжособистісній взаємодії є пріоритетним у партнерстві, успіх якого залежить від уміння вчасно надавати підтримку, яку потребують, виявляти зацікавлення, отримувати задоволення від допомоги іншим [1].

В основу викладання образотворчого мистецтва у педагогічному фаховому коледжі покладено ідеї демократизації викладання, а саме:

1. Курс на відкритість. Прийом відкритого обліку знань на «стрічці» у Googl-класі, рейтинг пізнавальної активності на блозі викладача.

2. Реалізація права вибору, що здійснюється через можливість вибрати вид і характер своєї діяльності, роль у навчальній грі, доручення у творчій групі «Сучасні методи формування мистецької компетентності», виконання завдань різної складності репродуктивного, пошукового, творчого характеру самостійної роботи.

3. Розвиток ініціативи здобувачів освіти  за допомогою таких прийомів як складання запитань для дидактичних ігор, тестів, поточне взаємоопитування.

4. Розвиток творчості шляхом використання засобів графіки,  як мови образного сприйняття, як чогось паралельного процесам вербально-аналітичного мислення.

5. Вироблення уміння слухати, вести діалог, диспут, а для  цього необхідне створення певних умов: багатосторонній тип комунікації, що відтворюється в освітньому процесі, сприятлива, позитивна психологічна атмосфера під час заняття, норми спільної праці, вироблені викладачем разом із здобувачами освіти, спеціальне розташування зон в освітньому середовищі кабінету, обладнання навчальної аудиторії й різноманітні художні матеріали, які педагог і здобувачі освіти можуть використовувати під час занять, чітке дотримання структури заняття та організація пізнавальної діяльності здобувачів освіти.

6. Впровадження педагогічної технології «створення ситуації успіху».

Надзвичайно важливо, щоб між педагогами та студентами був глибокий внутрішній зв’язок, який ґрунтується на взаємній повазі та розумінні.

7. Застосування викладачем інтерактивних технологій навчання, онлайн-платформи також змінює звичну для здобувача освіти ситуацію навчання, характер його діяльності, ставить його у іншу позицію: здобувач освіти перестає бути пасивним, а стає активним учасником освітнього процесу.

Зміни у діяльності на заняттях, викликані застосуванням інтерактивних технологій, демократичного стилю спілкування,  потребують від здобувача освіти проявів активності, висловлювання власних думок, ідей, сумнівів, розв’язання навчальних завдань і проблем, що часто не мають жодної правильної відповіді. Застосування методів, що спрямовані на активні дії, діалог, командна робота зацікавлюють, мотивують до навчання, дають можливість здобувачеві освіти відслідковувати власну навчальні динаміку.

У реаліях сучасних змін педагог змушений трансформувати навчальний контент у відповідності до викликів сьогодення; зацікавлювати здобувачів освіти, особливо в умовах онлайн навчання, віднайшовши стимули для опанування знань; використовувати електронні освітні ресурси з урахуванням відкритості студентів до будь-яких новацій у сфері освіти [2].

Гуманізація освітнього процесу залежить від духовної культури викладачів, зокрема педагогічної, і здійснюється за таких умов: повага до людської гідності здобувача освіти, їхньої зацікавленості у кінцевих результатах на основі співпраці. За таких умов навчання стає доброзичливим, творчим спілкуванням, спільним пошуком істини.

Співпраця рівних, що ґрунтується на повазі – зразок сучасних взаємин викладача та здобувача освіти.

Одним із принципів організації освітнього процесу є принцип співробітництва, співтворчості «викладач – здобувач освіти», спрямованих на опанування усіх складових культури: знань, досвіду діяльності, людських взаємин.

Викладач на сучасному етапі розвитку суспільства – це особа, обдарована природніми задатками творити здобувача освіти, майбутнього педагога, овіяного демократичними принципами, що знає етичні закони розвитку суспільства, вміє підпорядкувати себе справі, бачить свої помилки і прагне їх виправити, охочого багато знати, вміти і бути улюбленцем людей. А для цього й потрібно прагнути бути, а не здаватися, викладачем-вчителем сучасного суспільства, суспільства, що поступово виповзає з руїн жорстокості в тонкий світ розуміння знань як основи культури кожного, хто живе на Землі.

Викладач педагогічного фахового коледжу – це, передусім, організатор людського спілкування засобами освітнього компонента. І щоб створити навколо себе атмосферу довіри, взаємоповаги, викладач має взяти на себе відповідальність стати для майбутніх освітян Вчителем життя.

Рецепт лише один – викладач і здобувач освіти мають бути постійно зайняті справою: на занятті, після занять. Тільки спільна праця допомагає відчути один одного.  

Список використаних джерел 

1. Ворожбіт-Горбатюк В. Компетентність педагогічного партнерства як базис якості вищої педагогічної освіти. URL: https://doi.org/10.24919/2308-4634.2021.248528. (дата звернення: 28.09.2021).

2. Шведова Я. Педагогічна взаємодія у діаді «викладач-студент» в умовах онлайн навчання. URL: https://doi.org/10.28925/2312-5829.2021.38. (дата звернення: 28.09.2021).