ПЕДАГОГІКА ПАРТНЕРСТВА В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОГО СЕРЕДОВИЩА

УДК 37.015.31:159.96

Вікторія Грицько,

Крістіна Бзова

м. Мукачево, Закарпатська область 

ПЕДАГОГІКА ПАРТНЕРСТВА В УМОВАХ 

ІНКЛЮЗИВНОГО СЕРЕДОВИЩА

Розкрито основні принципи педагогіки партнерства як продуктивної форми взаємодії вчителя, учня та батьків в умовах інклюзивного середовища. Визначено, що інтеграція педагогіки партнерства з інклюзивним навчанням допомагає сформувати безпечне освітнє середовище на фізичному та психологічному рівні не лише для дітей з особливими освітніми потребами, але для будь-якої дитини. Встановлено, що реформування та вдосконалення інклюзивної освіти потребує впровадження інноваційних технологій, які здатні модернізувати й оптимізувати інклюзивний навчальний простір.

Ключові слова: педагогіка партнерства, інклюзивне середовище, спеціальна освіта, інноваційні освітні технології.

The basic principles of partnership pedagogy as a productive form of interaction between teacher, student and parents in an inclusive environment are revealed. It is determined that the integration of partnership pedagogy with inclusive education helps to create a safe educational environment at the physical and psychological level not only for children with special educational needs, but for any child. It is established that the reform and improvement of inclusive education requires the introduction of innovative technologies that can modernize and optimize the inclusive learning space.

Key words: partnership pedagogy, inclusive environment, special education, innovative educational technologies.

Вступ. У сучасному українському суспільстві життя кожної людини є великою цінністю. Згідно ратифікування Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю та затвердженням Всесвітньою декларацією права про забезпечення виживання, захисту та розвитку дітей, наше суспільство спрямувало свої сили не тільки на збереження життя кожної людини, а й на забезпечення оптимального середовища для навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами. Оскільки діти даної категорії були позбавлені можливості здобувати освіту разом з ровесниками та мати доступ до загальноосвітніх навчальних програм, то мали можливість навчатися лише в спеціалізованих навчальних закладах. Через те, сучасна спеціальна освіта, спрямована на вдосконалення середовища інклюзивної освіти. Інклюзія має важливе значення і в політичній, і в науково-пошуковій, і в практичній роботі та виступає засобом, через який можна досягнути соціальну справедливість для дітей з особливими освітніми потребами [2].

Виклад основного матеріалу. Освітнє середовище напряму впливає на фізичну, когнітивну, соціально-емоційну сферу дитини і на розвиток загалом. Якщо середовище безпечне на фізичному та психологічному рівні, забезпечене різними ресурсами то воно буде сприяти розвитку та ефективному навчанню як в ході самостійної роботи, так і в груповій взаємодії дітей. Через забезпечення відповідних умов із врахуванням певних потреб, дітей можна навчити співпрацювати, брати участь у різноманітних заняттях, не боятися ризикованих ситуацій і в навчанні, і в повсякденному житті [4].

Для того, щоб середовище було ефективним потрібно звертати увагу на врахування індивідуальних потреб, можливості кожної окремої дитини, дотримання принципу відповідного універсального дизайну, взаємодію батьків з дітьми та персоналом закладу освіти. В дитини потрібно стимулювати інтерес до пізнання чогось нового, сприяти навчанню, вчити співпрацювати з іншими та розвивати самостійність. Діти повинні відчувати безпеку та захищеність, а від навчання та ігор отримувати задоволення.

Інклюзивне сeрeдoвище створене не тільки для дітей з обмеженими можливостями, а й для будь-якої дитини, тому що при певній життєвій ситуації її можна віднести до тієї чи іншої інклюзивної групи. Для таких дітей інклюзивне середовище допомагає формувати толерантне ставлення та природне сприйняття дітей з різноманітними особливостями, налагоджувати та підтримувати дружні стосунки з іншими дітьми, які можуть чимось відрізнятись від них, формувати нестандартний підхід та винахідливість для того, щоб досягнути спільний результат.

На нашу думку, удосконалення системи інклюзивної освіти неможливе, без гармонійного поєднання вже існуючих перевірених досвідом і часом підходів, методів, технологій з новими інноваційними підходами, які б не тільки полегшили сприйняття і засвоєння дитиною навчального матеріалу, але й забезпечили можливість для її максимальної адаптації до життя.

Для побудови педагогіки партнерства в заклади загальної середньої освіти з інклюзивним навчанням необхідно розробити та впровадити такий дієвий інструмент, як рамковий Меморандум про співпрацю між педагогами, батьками та здобувачами освіти з ООП. Цей внутрішній дипломатичний документ допоможе шкільним спільнотам дійти згоди і впорядкувати всі аспекти життя закладу освіти в адекватному форматі. Меморандум про співпрацю - необов’язковий нормативно-правовий документ, а мапа ключових взаємодій, шлях домовленості, урахування всіх інтересів і досягнення консенсусу, створення сприятливих умов для успішної освіти й комфортного перебування дітей з ООП. Це документ містить незмінні принципи педагогіки партнерства, які випливають з концепції НУШ, але відкритий для доповнення власним змістом для кожної шкільної громади.

Інновації в діяльності системи інклюзивної освіти – це сукупність нових знань, підходів і технологій для отримання результату у вигляді послуг освіти. Інноваційні педагогічні технології в освіті відіграють істотну роль і припускають взаємопов’язану діяльність викладача й учня. Головною метою інноваційних технологій освіти є підготовка людини до життя в постійно мінливому світі. Основними перевагами використання сучасних інноваційних технологій в інклюзивному освітньому середовищі є:

−забезпечення рівності доступу до навчальної інформації та освітніх послуг усіх дітей, не залежно від їх статусу;

−сприяння та створення умов для задоволення пізнавальних потреб дітей;

−підвищення мотивації навчальної діяльності через розширення й поглиблення сфери пізнавальних інтересів;

−створення умов для навчання в оптимально зручному темпі;

−полегшення адаптації до нового середовища та налагодження комунікації з ровесниками та педагогами.

Реформування та вдосконалення інклюзивної освіти потребує впровадження інноваційних технологій, які здатні модернізувати й оптимізувати навчальне середовище. Одним із основних способів модернізації, є використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Слід зауважити, що найбільш ефективними сьогодення є такі технології:

1)                інтерактивні, що дозволяють:

-                     налагодити контакт між дітьми і однолітками в групі з дорослими;

-                     включатися в навчальний процес;

2)                дистанційні технології.

Сучасні технології повністю змінюють поняття дистанційної освіти. Адже, зараз, незважаючи на те, що учень перебуває поза школою або класом може активно брати участь у навчальному процесі. Також украй важливим є постійна підтримка і супровід педагога, адже саме від них залежить успішність учнів у навчанні.

Показниками готовності батьків до педагогічної взаємодії можна вважати їх позитивне ставлення до педагогічного колективу та своєї участі в життєдіяльності закладу освіти; бажання відвідувати уроки своїх дітей, брати участь в написанні індивідуальної програми розвитку; прояв зацікавленості у справах закладу; бажання здійснювати конструктивне спілкування і взаємодію з педагогами та адміністрацією школи.

Висновки. Підсумовуючи вищезазначене, треба відзначити, що сучасна система інклюзивної освіти має, як свої перeвaги, тaк i нeдoлiки. Як показує досвід країн заходу, впровадження інклюзивної освіти має високі перспективи. Проте наявні недоліки, зумовлюють потребу в реформуванні освітньої системи, на всіх рівнях. Заклади освіти з інклюзивним навчанням мають право на розвиток за умови ініціювання партнерських відносин, і такий пріоритет співпраці є важливим. Плануючи свою діяльність у сучасному освітньому просторі за новітніми особистісно-орієнтованими технологіями, вчитель повинен орієнтуватися на думку та напрацювання великих педагогів-гуманістів та постійно шукати відповіді у командній творчій діяльності.

Педагогіка партнерства є ключовим елементом у створенні інклюзивного середовища, де діти з ООП зможуть максимально розвивати свій потенціал, відчуватимуть підтримку та почуватимуть себе щасливими та захищеними.

Список використаних джерел

1. Калініченко І. О. Сучасні підходи до організації навчально-виховного процесу в інклюзивних школах. Імідж сучасного педагога. 2013. № 3. С. 44–46.

2. Миронова С.П. Педагогіка інклюзивної освіти: навч.-метод. посіб. Кам’янець-Подільський, 2016. 164 с.

3. Середовище, що належить дітям: порадник для педагогів закладів дошкільної освіти / упоряд.: Н. Софій, Ю. Найда ; за заг. ред. В. В. Засенка. Київ, 2019. 68 с. URL: https://www.unicef.org/ukraine/media/4726/file

4. Чайковський М. Є. Інклюзивна компетентність як складова професійної компетентності суб’єктів навчально-виховного процесу. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2012. № 2. С. 15–2