ПЕДАГОГІКА ПАРТНЕРСТВА У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ: МОДЕРНІЗАЦІЯ В ПРОЦЕСІ РЕФОРМИ

 

УДК 37.061

Наталія Куриш,

м.Чернівці, Чернівецька область

ПЕДАГОГІКА ПАРТНЕРСТВА У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ: 

МОДЕРНІЗАЦІЯ В ПРОЦЕСІ РЕФОРМИ 

Автором розглянуто актуальність модернізації педагогіки партнерства, що аргументується сучасною нормативно-правовою базою, яка забезпечує реформування освітньої галузі та викликами, які змінюють підходи до налагодження взаємодії всіх учасників освітнього процесу.

Розроблено та презентовано Модель педагогіки партнерства у закладі освіти, яка включає два рівні: внутрішньошкільний та зовнішньошкільний.

Ключові слова: педагогіка партнерства, Нова українська школа, принципи педагогіки партнерства, Модель педагогіки партнерства у закладі освіти.

 

The author considered the relevance of the modernization of partnership pedagogy, which is argued by the modern regulatory and legal framework, which ensures the reform of the educational sector and challenges that change the approaches to establishing the interaction of all participants in the educational process.

The Model of partnership pedagogy in an educational institution was developed and presented, which includes two levels: in-school and out-of-school.

Keywords: partnership pedagogy, New Ukrainian school, principles of partnership pedagogy, Model of partnership pedagogy in an educational institution.

 Вступ. Сучасні процеси реформування української системи освіти спрямовані на демократизацію взаємовідносин педагога та учня, що проявляється у модернізації підходів до організації та здійснення навчання учнів: створенні сприятливої атмосфери співробітництва; зниженні монологічного викладу матеріалу та дублювання інформації, яка може бути отримана з доступних джерел і переходу до діалогізованого спілкування з учнями в ході навчання; інтенсифікації впровадження в освітній процес активних методів навчання та виховання, які дають можливості для розкриття творчої особистості, розвитку ініціативи; активізації пізнавально-навчальної діяльності учня. Саме такі підходи закладені в основі базового документу реформування освітньої галузі – Концепції «Нова українська школа».

Місія Нової української школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти й можливості кожної дитини, щоб зі школи виходив випускник – особистість, патріот, інноватор. Відповідно, Нова школа зорієнтована на якісно новий рівень побудови взаємовідносин усіх учасників освітнього процесу в основі яких знаходиться педагогіка партнерства. Вона передбачає співпрацю між педагогами, учнями, їхніми батьками, враховуючи рівність у праві на доброзичливе, толерантне ставлення, взаємоповагу, емпатію, взаєморозуміння [1].

У Концепції окреслено основні підходи до організації педагогіки партнерства, як чітко визначеної системи взаємовідносин всіх учасників освітнього процесу (учнів, батьків, вчителів), яка ґрунтується на принципах:

• повага до особистості;

• доброзичливість і позитивне ставлення;

• довіра у відносинах, стосунках;

• діалог – взаємодія – взаємоповага;

• розподілене лідерство (про активність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей) [1].

Вибудовуючи взаємовідносини у закладі освіти необхідно враховувати, що кожен учень – це унікальна й неповторна індивідуальність і для вільного розвитку кожної особистості необхідно вибудувати освітнє середовище школи на основі модернізованої моделі педагогіки партнерства, що викликано соціальними, економічними та політичними трансформаціями у суспільстві та спрямованої на співпрацю учасників освітнього процесу, партнерство на уроці, спільний процес пізнання і відкриттів, постійне створення ситуації успіху. 

Виклад основного матеріалу. Педагогіка партнерства – є одним із дев’яти ключових компонентів формули Нової української школи, що забезпечить реформування системи освіти, в основу якого закладено перехід до особистісно-орієнтованого навчанням і вихованням, заснованого на ідеології дитиноцентризму.

Фундаментальна основа «педагогіки партнерства» в українській системі освіти, закладені українським філософом, поетом та педагогом Г.Сковородою, який вважав, що завдання наставника, вихователя не навіювання, не інтелектуальний диктат, а ненав’язлива, делікатна допомога людині, яка зайнята пошуком істинного покликання, розвитку «спорідненості». Педагогічна концепція А.Макаренка, що побудована на гуманістичних ідеях, визначає головним завданням у роботі педагога – сприяння її розвитку, стимулювання правильного спрямування цього розвитку з метою розкриття сил і здібностей кожної особистості.

Основу педагогіки партнерства закладено з появою концепції педагогіки співробітництва, ідеї якої обґрунтовано в педагогічній спадщині В.Сухомлинського. У праці «Серце віддаю дітям» видатний педагог писав: «Без постійного духовного спілкування вчителя і дитини, без взаємного проникнення у світ думок, почуттів, переживань одне одного немислима емоційна культура як плоть і кров культури педагогічної» [3, с. 48].

Термін «педагогіка партнерства» почав активно вживатися з прийняттям у 2016 році Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року.

У сучасній науці розглядається багато моделей педагогіки партнерства у закладах освіти. З метою успішної реалізації партнерської взаємодії в закладі освіти пропонуємо Модель педагогіки партнерства, яка включає два рівні: внутрішньошкільний та зовнішньошкільний.

На внутрішньошкільному рівні основними ключовими особами педагогіки партнерства визначається трикутником: учні - учителі - батьки.

Реалізацію ідей педагогіки партнерства на даному рівні можна розглядати двома шляхами, які в умовах сучасних викликів широко залучають цифрові технології налагодження комунікацій між усіма учасниками освітнього процесу.

Перший шлях, який описав у своїх працях Сухомлинський «віддавши серце дітям», проявляється у любові й повазі вчителя до дитини, коли він «схиляється до її рівня» – можна назвати «романтичним». Ефективність таких стосунків прослідковується переважно при побудові відносин із молодшими школярами, які сприймають педагогів як казкових героїв та чарівних фей, дуже часто називаючи вчителя шкільною мамою. Особливо такі підходи є ефективними при проведенні ранкових зустрічей, що гуртують, об’єднують учнівські колективи та мотивують учнів до навчання, формують лідерські якості та дають можливість вільно комунікувати й висловлювати власну думку і свої почуття.

Другий шлях полягає уже в розподілі функцій вчителя та учня й організації їх співпраці. У такому випадку обидва учасники навчання і виховання – вчитель і учень – рівноправні, вони – суб'єкти діяльності, що відбувається до визначених правил у закладі освіти та регламентується відповідними обов’язками. Такі стосунки переважно характерні у відносинах учителя з учнями середньої та старшої школи та будуються на довірі, рівності, повазі один до одного.

Можна зазначити, що психологічну основу педагогіки партнерства складають суб’єкт-суб’єктні стосунки – співпраця двох суб’єктів. Такий тип взаємодії є для освітнього процесу оптимальним, бо, з одного боку, він зберігає за вчителем функцію управління, а з другого, – дає учневі можливість діяти самостійно.

Важливою складовою на даному рівні є налагодження відносин учні-батьки та учителі-батьки, що полягає у створенні атмосфери турботи й підтримки учнів, яка сприяла б розвитку їхніх можливостей, задовольняла їхні інтелектуальні, емоційні й соціальні потреби. А, також, на даному рівні потрібно забезпечити інтеграцію батьків у педагогічний процес шляхом створення необхідних і достатніх умов для залучення сім'ї до супроводу дитини в освітньому процесі. Координаторами реалізації партнерської взаємодії на внутрішньошкільному рівні є адміністрація закладу, яка забезпечує морально-психологічний мікроклімат у закладі та підтримує всіх учасників освітнього процесу.

Важливим на даному рівні в умовах адаптації закладу освіти до сучасних викликів, які спричинені пандемією COVID-19 і воєнним станом в Україні, переходячи на дистанційну або змішану форми навчання налагодити партнерську взаємодію використовуючи широкий спектр сучасних дистанційних та інформаційних технологій комунікації, що дає можливість успішно організувати партнерську взаємодію всіх учасників освітнього процесу та забезпечувати надавати якісні освітні послуги.

Ресурсами для налагодження ефективної партнерської онлайн-взаємодії у закладі освіти в синхронному режимі використовуються сервіси ZOOM, «Google Meet», «SKYPE». Актуальною є взаємодія, особливо на рівні батьки-вчителі, в асинхронному режимі використовуючи угрупування у соціальних мережах: Facebook, Instagram, Twitter,·Messenger, WhatsApp, Telegram та ін. При налагодженні такої взаємодії важливо враховувати, чи ваша цільова аудиторія активна у тій чи іншій мережі.

 Швидкі темпи розвитку людського суспільства та оновлення вимог до організації освітнього процесу розширяють коло взаємодії закладу освіти із потенційними однодумцями, що формують другий рівень моделі педагогіки партнерства. Зовнішньошкільний рівень ґрунтується на соціально-педагогічному партнерстві, яке розглядається як окрема форма соціальної взаємодії закладу освіти з фізичними або юридичними особами та розгортається на засадах визначальної ролі закладу освіти в реалізації його особистісно-розвивальних функцій. Таке партнерство включає взаємодію закладу освіти з органами місцевого самоврядування, державними установами, громадськими організаціями, Центрами професійного розвитку педагогічних працівників, закладами освіти всіх рівнів та науковими установами, міжнародними партнерами, бізнесовими структурами та приватними підприємцями [2].

В умовах Нової української школи соціально-педагогічне партнерство спрямоване на формування нового освітнього середовища, оновлення форм, методів та технологій навчання, розширення можливостей реалізації творчих здібностей учнів, удосконалення професійної майстерності педагогічних працівників, вивчення і впровадження кращих освітніх практик.

Висновки. Для забезпечення ефективної реалізації педагогіки партнерства, як одного із ключових компонентів формули Нової української школи пропонуємо технологічну картку модернізації педагогіки партнерства закладу освіти, що включає п’ять складових:

Перша складова – оновлення системи взаємостосунків між партнерським педагогічним трикутником учнем-вчителем-батьками, що базується на діалозі, взаємодовірі, підтримці, активній співпраці, що позитивно вплине на шкільне освітнє середовище.

Друга складова – оновлення методичного інструментарію вчителя, щодо організації освітнього процесу із застосуванням інноваційних методів та інтерактивних технологій навчання та виховання, заснованих на співпраці та активній участі дитини. Також важливим є оновлення інструментарію вчителя для роботи із батьками: залучення їх до освітнього процесу, організація батьківських зборів по-новому, мотивуючи до навчання і підтримки дітей.

Третя складова – формування сучасного освітнього середовища, що є мотивуючим для всіх учасників освітнього процесу, дає можливість надавати якісні освітні послуги та уможливлює індивідуальний підхід для кожного здобувача освіти.

Четверта складова – зміна підходів до оцінювання результатів навчання, а саме проведення оцінювання як можливості відстеження: прогресу учнів, діагностики їх потреб, використовуючи техніки формувального оцінювання, самооцінювання та взаємооцінювання, що буде сприяти власному самовдосконаленню школярів на засадах партнерської взаємодії учитель-учень, учень-учень.

П’ята складова – моніторинг та корекція моделі педагогіки партнерства, що включає оптимізацію процесу взаємодії, дослідження її ефективності, здійснення необхідного коригування, визначення проблемних позицій, виявлення неефективних елементів у моделі, визначення причин неефективності та їх корегування.

За філософією оновленої педагогіки партнерства, у Новій українській школі «кожен робитиме те, що вміє найкраще, а проблеми вирішуватимуться в діалозі». 

Список використаних джерел

1. Нова українська школа: концептуальні засади реформування середньої освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://mon.gov. ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf (дата звернення 05.05.2022).

2. Куриш Н.К. Моделювання реалізації педагогіки партнерства в освітній галузі як пріоритетного компонента Нової української школи / Н.К. Куриш// Чернівецька обласна інформаційно-методична газета «Освіта Буковини». №28, 2019 р.

3.   Сухомлинський В. Серце віддаю дітям. Київ: Акта, 2012. 537 с.