ВЗАЄМОДІЯ ПЕДАГОГІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ З РОДИНАМИ

 

УДК 377.8:392.3(043.2)

Валентина Скорнякова

м. Красноград

Харківська область

 

ВЗАЄМОДІЯ ПЕДАГОГІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ 

З РОДИНАМИ

 

У статті розкривається питання організації педагогічної взаємодії закладу дошкільної освіти та батьків в сучасних умовах функціонування та розвитку дошкільної освіти.

    Ключові слова: партнерство, педагогіка партнерства, співробітництво, формування, взаєморозуміння, взаємодія педагогів із батьками.

    The article considers the problem of pedagogical interaction organisation in preschool educational establishments and parents in modern functioning conditions and preschool educational development.

       Keywords: partnership, partnership pedagogics, cooperation, formation of mutual understanding, teachers and parents interaction.

 

Тенденції розвитку сучасної дошкільної освіти об’єднані одним важливим критерієм – його якістю, яка безпосередньо залежить від рівня професійної компетентності педагогів і педагогічної культури батьків. Досягти високої якості освіти здобувачів дошкільної освіти, задовольнити запити батьків і інтереси дітей можливо лише за умови ефективної взаємодії закладу дошкільної освіти і родини.

Фінансові статки родин, цифровізація суспільства, сучасні глобальні  виклики, карантинні обмеження через захворюваність на COVID-19, уведення в Україні воєнного стану змушують педагогічних працівників закладів дошкільної освіти шукати нові форми взаємодії. Ефективність дошкільного виховання значною мірою визначається тими відносинами, що складаються між педагогічними працівниками і батьками. Тільки у співпраці можна забезпечити неперервність виховних впливів та створити сприятливі умови для реалізації єдиних вимог щодо формування і розвитку кожної дитини.

Спираючись на дослідження і висновки багатьох науковців, педагогів, можемо стверджувати, що лише за умови вмілого підбору різних форм взаємодії, активного залучення до цієї роботи усіх учасників освітнього процесу можна досягти позитивних результатів у вихованні дітей.

Видатна педагогиня, просвітителька Софія Русова зазначала, що пріоритет у вихованні маленької дитини має родина, а родинне виховання є найкращим, бо в його основі лежить ласка матері.

Проблематику включення сім’ї як партнера і активного суб’єкта в освітнє середовище закладу дошкільної освіти, умови взаємодії педагогів і батьків, що мають власні стратегічні інтереси у сфері дошкільної освіти дитини досліджували Л. Виготський, В. Коротило, С. Ладивір, Т. Доронова, Т. Маркова, Е. Арнаутова, Л. Загик та ін. Науковці зазначають, що підґрунтям організації взаємодії закладу дошкільної освіти з сім’єю є принципи спадкоємності узгоджених дій, зворотного зв’язку, індивідуального підходу до кожної родини.

Включення сім’ї як партнера і активного суб’єкта в освітнє середовище закладу дошкільної освіти якісно змінює умови взаємодії педагогів і батьків, що мають власні стратегічні інтереси у сфері дошкільної освіти дитини. Організація освітнього процесу на засадах педагогіки партнерства спонукає оновити зміст і форми взаємодії педагогів закладів дошкільної освіти з родинами вихованців. Дорослі учасники освітнього процесу мають усвідомити значущість партнерської взаємодії між закладом освіти і родиною, оскільки така співпраця покликана створити сприятливі умови для виховання здорової, соціально адаптованої, всебічно розвиненої дитини. Пошук шляхів, спрямованих на формування взаєморозуміння та довіри, побудови партнерської взаємодії між закладом і родиною, має ініціювати педагогічний колектив. Одним із пріоритетних напрямів у роботі педагогічного колективу має бути залучення сім’ї до життя освітнього закладу, формування почуття єдності між батьками і педагогами [1].

В основі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учасниками освітнього процесу – педагогами, дітьми і батьками. Розуміючи важливість формування повноцінного фізичного і психічного розвитку дитини у сім’ї, педагоги пильно вивчають запити, потреби і вимоги батьків. Партнерство вибудовують на засадах добровільності, рівності, порозуміння та взаємодопомоги [3]. Права та обов’язки усіх учасників освітнього процесу мають бути чітко окресленими. Усвідомлення, що дорослі – приклад для дитини у поведінці, світогляді, дозволить визначати спільне бачення траєкторії розвитку особистості дитини, мінімізувати загрозу виникнення конфліктів, непорозумінь. Партнерські взаємини між педагогом та батьками дають можливість оперативно реагувати на актуальні виклики та проблеми, відстежувати зміни у поведінці дитини, краще розуміти її вподобання та життєві орієнтири [2].

Формування довірливих стосунків між учасниками освітнього процесу – складний і тривалий процес. Важливо враховувати характер родинних стосунків, фахові уміння та особистісні якості педагогів. Особистісно орієнтована модель співпраці з родинами виявляється в усіх формах:  індивідуальних, наочно-письмових, групових, колективних [4].

Урізноманітнення форм взаємодії з батьками полегшує досягнення значно кращих результатів. Популярними є нетрадиційні інтерактивні форми роботи з батьками, засновані на співпраці та взаємодії педагогів і батьків. Засідання круглих столів, тренінги, семінари-практикуми, спільні проєкти, онлайн-зустрічі, онлайн-конференції, вебінари, брифінги, відеосюжети, онлайн-виставки тощо зацікавлюють молодих і сучасних батьків, дозволяють активно залучитися до освітнього процесу.

Динамічні зміни, які відбуваються у світі технологій, безумовно впливають на способи комунікації і можливості партнерської взаємодії. Процеси діджиталізації, мережева педагогіка партнерства спростили інформування, просвіту, консультування, навчання. Як форма мережевої взаємодії поширення набувають інтернет-клуби, арт-студії, фан-клуби, літературні кафе з електронною бібліотекою для батьків. Заслуговує на увагу впровадження дистанційних форм спілкування з батьками, коли дитина відсутня у закладі (висвітлення матеріалу занять, майстер-класів, обговорення і представлення практичних матеріалів на онлайн-платформах Google Classroom, ZOOM тощо, розміщення відеозаняття). Можливе застосування мобільних додатків Messenger, Viber у межах робочого часу.

Військова агресія позбавила багатьох дітей дошкільного віку нормальних умов для розвитку і освіти. Стресовий стан дітей, невизначеність, емоційна напруженість, вимушене переміщення із зони активних бойових дій змушують педагогів, батьків з особливою увагою поставитися до проблеми соціальної адаптації, психологічної підтримки, створення безпечного освітнього середовища. Саме консолідація зусиль родини і педагогів, пріоритетність ідей гуманістичної педагогіки, природовідповідного розвитку, морального, патріотичного виховання здатні забезпечити дітям перебування у безпечних умовах, отримання якісних освітніх послуг, відчуття щасливого дитинства.

Співпраця педагогів і батьків будуються на принципах рівності позицій партнерів, шанобливого ставлення один до одного взаємодіючих сторін з урахуванням їхніх індивідуальних можливостей і здібностей. Найважливішим способом реалізації співробітництва педагогічних працівників і родини є їх взаємодія, у якій батьки – не пасивні спостерігачі, а активні учасники освітнього процесу.

 

Список використаних джерел

 

1.                Арнаутова О. Плануємо роботу з сім’єю. Управління ДОП. 2006. №4. С. 66 – 70.

2.                 Козак Н. Робота з батьками : нові підходи. Дошкільне виховання. 2000. №7. С.14-15.

3.                Косарєва О. Партнерська взаємодія з дитиною. Палітра педагога.  2005. № 3. С. 10 – 15

4.                Рудік О., Молодушкіна І. Взаємодія ДНЗ та сім’ї. Харків: Вид. група «Основа», 2013. 222 c.

5.                Полякова О. Робота з батьками в дошкільному закладі. Дошкільний навчальний заклад. 2007.  № 4. С. 2–16