ТЕХНІКА «КАРТА ПОДОРОЖІ КАЗКОЮ» У ПРАКТИЦІ КАЗКОТЕРАПІЇ

 

УДК 37.013 : [398.2+82-343] (07)

Олена Казачінер,

Юрій Бойчук,  

Алла Галій

м. Харків

ТЕХНІКА «КАРТА ПОДОРОЖІ КАЗКОЮ»

 У ПРАКТИЦІ КАЗКОТЕРАПІЇ

У дослідженні здійснено опис техніки «Карта подорожі казкою», яку доцільно застосовувати у практиці казкотерапії. Створення Карти подорожі сприяє формуванню пізнавального інтересу, зацікавленості, розвитку та корекції усного та писемного, діалогічного та монологічного мовлення. Цю техніку можливо застосовувати і під час створення власної психокорекційної або психотерапевтичної казки.

Ключові слова: казкотерапія, робота над казкою, художня казка, психотерапевтична казка, психокорекційна казка, дитина з особливими освітніми потребами

 The research describes the technique of “The Journey Map over the Fairy-tale”, which is advisable to be used in the practice of fairy-tale therapy. The creation of the Journey Map contributes to the formation of cognitive interest, oral and written, dialogue and monologue speech development and correction. This technique can also be used when creating your own psychocorrective or psychotherapeutic fairy-tale.

Key words: fairy-tale therapy, work on a fairy-tale, artistic fairy-tale, psychotherapeutic fairy-tale, psychocorrective fairy-tale, child with special educational needs

Постановка проблеми в загальному вигляді. Наразі у зв’язку зі складною політичною та економічною ситуацією в Україні, зумовленою спочатку світовою пандемією, потім – військовим положенням, значна кількість дітей, як із нормотиповим розвитком, так і з особливими освітніми потребами, зазнають чимало психологічних, психосоматичних та навчальних проблем. Виникає потреба у пошуку ефективного інструментарію роботи з дітьми як дошкільного, так і шкільного віку, який би допоміг під час навчання, розвитку мовлення, а також під час профілактики та корекції згаданих вище проблем. Одним із таких інструментів, нашу думку, є казкотерпія.

Під час упровадження казкотерапії виникає необхідність пошуку різноманітних технік роботи над казкою. Такими техніками є, наприклад, карти Проппа, «казковий салат» Дж.Родарі,  «Шлях героя» та інші.

Короткий аналіз останніх досліджень і публікацій. У випадку застосування казкотерапії в психодіагностичних та психокореційних цілях популярними є такі методи, як «Проєктивний казковий тест» К. Колакоглоу, казки Луїзи Дюсс, «11 історій дівчинки Енні» Д. Бретт.

У дослідженні Н.Клименко [‎3] вперше здійснено спробу класифікації казкотерапевтичних технологій, які існують у сучасній практичній психології. Виділено дві базові технології: робота з існуючою казкою та створення власної казки. Інші технології – психодинамічний аналіз казки, використання казки в терапії грою, арт-робота з казкою, тілесна робота з казкою, робота з картами – є похідними.

«Подорожування» казковою країною – це реальність для дитини. Вона переживає перевтілення, бере участь у пригодах, при цьому дуже легко сприймає «казкові закони», норми та правила поведінки, які батькам та вчителям часто буває важко прищепити у реальному житті. Дитина розуміє, що треба прислуховуватися до друзів, жити дружно, не можна руйнувати усе навколо (бо казка щезне), потрібно нести відповідальність за власні вчинки [‎4, с. 28–29].

Техніка «Карта подорожі казкою» відповідно до класифікації Н.Клименко є похідною технологією роботи з існуючою казкою. Проте ми вважаємо, що цю техніку можливо застосовувати і під час створення власної психокорекційної або психотерапевтичної казки.

Виділення невирішених раніше частин проблеми Таким чином, ми вважаємо, що ця техніка буде ефективною для роботи з дітьми дошкільного та шкільного віку. Крім того, аналіз наукових праць свідчить про брак її практичної та методичної розробленості та науково-педагогічного обґрунтування.

Формулювання мети дослідження. Отже, мета тез полягає у розкритті суті та змісту техніки «Карта подорожі казкою».

Виклад основного матеріалу. Техніка «Карта подорожі казкою» відрізняється від описаної нами техніки «Шлях героя» [‎‎1] тим, що перша зосереджує увагу читачів на описі та аналізі вчинків, життя та долі головного героя, а друга – на зображених у творі казкових подіях та місцях їх виникнення.

Під час створення карти подорожі казкою беруться до уваги події, що трапляються не лише з головним героєм, а також і з іншими, другорядними, персонажами казки.

Техніка «Карта подорожі казкою» застосовується у практиці роботи не з усіма художніми, дидактичними, психокорекційними, психотерапевтичними, медитаційними казками. Для реалізації цієї техніки обираються здебільшого казки, багаті на цікаві події та подорожі. Розпочинати роботу над цією технікою доцільно з казки, яка має не дуже велику кількість «зупинок». Особливо це стосується дітей дошкільного віку, які суто через свій вік неспроможні сприймати велику кількість подій. І, якщо ми маємо справу саме з казкотерапією, то такі казки мають носити повчальний, корекційний, терапевтичний характер. Серед таких казок варто назвати: С.Лагерлеф «Дивовижна подорож Нільса з дикими гусьми», Є.Шварц «Казка про згаяний час», Л.Гераскіна «У Країні Невивчених уроків», В.Катаєв «Квітка-семиквітка», Ф.Баум «Чарівник Країни Оз» (або О.Волков «Чарівник Смарагдового Міста»), С.Михалков «Свято Неслухняності», мультфільм «Примхлива принцеса» (за мотивами казки братів Грімм «Король Дроздобород»), Г.Х.Андерсен «Снігова королева», «Дикі лебеді», «Стійкий олов’яний солдатик», В.Жилінскайте «Замок Брехунів», О.Уайльд «Хлопчик-Зірка», В.Гауф «Карлик Ніс» та інші.

За допомогою техніки «Карта подорожі казкою» вихователь, учитель, фахівець зі спеціальної та інклюзивної освіти або батьки разом із дитиною зможуть залучити її до пригадування та аналізу казкових подій, їх послідовності. Створення такої Карти подорожі сприяє формуванню пізнавального інтересу, зацікавленості, розвитку та корекції усного та писемного, діалогічного та монологічного мовлення. За допомогою Карти подорожі дитина ніби знову «поринає» в улюблену казку; у дошкільника або школяра з’являється бажання знову її прочитати, домалювати у карті деталі.

Перед створенням такої карти обов’язково складають план казки, бажано деталізований, відновлюють послідовність подій твору. Це полегшить розробку маршруту.

Для створення Карти подорожі будуть необхідні: 1) власне казковий сюжет; 2) папір великого формату; 3) олівці, фломастери або фарби. Крім того, Карту подорожі можна створити і у вигляді колажу з уже заздалегідь підготовлених малюнків та деталей, які приклеюються на папір. Від однієї казкової події до іншої має пролягати стежка-зв’язок. Її можна зобразити як безпосередньо у вигляді стежки, доріжки, так і за допомогою стрілок, різноманітних покажчиків. Слід підкреслити, що у Карті подорожі обов’язково мають бути присутні казкові персонажі, які «подорожують» казкою – як головні, так і другорядні, тобто Карта подорожі має бути «живою».

На нашу думку, Карту подорожі доцільно створювати дорослому спільно з дитиною, а потім запропонувати дитині самостійно деталізувати у карті те, чого бракує відповідно до сюжету твору. Це принесе радість і допоможе залучити дитину до аналізу та оцінювання характеру та вчинків казкових персонажів.

Під час малювання або колажування потрібно робити короткі змістовні підписи над зображеними подіями твору (до 4 слів). Ці ключові фрази допомагатимуть під час створення розповідей за сюжетом, під час аналізу окремої «зупинки» маршруту.

Після створення Карти подорожі її можна прикріпити або у класі для подальшої роботи над твором, для майбутнього «повернення до казки», або, якщо це була індивідуальна робота, у дитячому куточку над столом, у кімнаті дитини із цією ж метою.

На нашу думку, ще одним різновидом роботи над створенням Карти подорожі є створення Карти подорожі казками одного й того самого автора (художні казки). Наприклад, Карта подорожі казками Г.Х.Андерсена, К.І.Чуковського, братів Грімм, Ш.Перро та ін. Або це може бути Карта подорожі казками народів світу, Карта подорожі українськими (чеськими, китайськими, болгарськими та іншими) народними казками окремо. Тут робота з Картою подорожі казками має дещо іншу, ширшу, мету: окрім оцінювання та аналізу характеру, вчинків різних казкових персонажів, безпосередньо авторського стилю написання казки (який відображено на героях), відбувається розширення читацького кругозору дитини. Якщо раптом вона не знайома з тим чи іншим героєм (а дорослий «запросить» його на казкову Карту), після розповіді дорослого у дошкільника чи школяра може виникнути бажання прочитати та дізнатися про нього.

Наведемо приклад Карти подорожі хлопчика Нільса з казкової повісті С.Лагерлеф «Дивовижна подорож Нільса з дикими гусьми»:

Будинок Нільса – зустріч із гномом, чарівне перетворення – домашні птахи та Нільс – подорож до Лапландії – гуси на крижині, Нільс рятує гусей від лиса Смірре – подорож до Лапландії – зустріч із білкою Сірле – зустріч із гномом – подорож до Лапландії – Гліммінгенський замок, Нільс виготовляє чарівну дудочку та врятовує замок від зграї пацюків – подорож до Лапландії – зустріч із бронзовим королем та Розенбомом, Нільс залишається у капелюсі – подорож до Лапландії – зворотний шлях додому – зустріч із гномом, третя умова – Нільс визволяє Мартіна – зустріч із гномом, розчаклування Нільса – Нільс зустрічається з батьками удома.

Тобто, Карту подорожі хлопчика Нільса з казкової повісті С.Лагерлеф «Дивовижна подорож Нільса з дикими гусьми» можна уявити у вигляді замкненого кола, у якому є декілька ключових зупинок: будинок Нільса, ріка з кригою, ліс, Гліммінгенський замок, міська ратуша і знову будинок Нільса.

 Карта подорожі дівчинки Герди з казки Г.Х.Андерсена «Снігова королева» виглядатиме так:

Будинок Кая та Герди – Снігова королева, чарівний уламок дзеркала потрапляє Каю в очі та серце – Кай грається на великому майдані з іншими хлопчиками, Снігова Королева забирає його до себе – Герда іде шукати Кая, підходить до ріки – зустріч із чаклункою, чарівний сад – Ворон, Принц та Принцеса, королівський палац – Герда у розбійників, зустріч із маленькою розбійницею – Північний Олень із Гердою на півночі – Лапландія, зустріч із лапландкою – Фінляндія, зустріч зі старою фінкою – палац Снігової королеви, зустріч із Каєм, урятування Кая Гердою – повернення дітей додому.

Тут ми теж маємо замкнене коло із кількома ключовими пунктами: будинок, майдан, ріка, сад, королівський палац, поселення розбійників, житло лапландки, житло фінки, палац Снігової королеви, і знову будинок.

Обов’язковою складовою роботи над Картою подорожі казкою є обговорення та оцінювання дій, учинків, характерів як головних, так і другорядних персонажів. Крім того, підкреслимо, що таку карту потрібно робити поетапно.

Таким чином, з усього сказаного вище можна дійти висновку про те, що техніка «Карта подорожі казкою» відповідно до класифікації Н.Клименко є похідною технологією роботи з існуючою казкою. Проте ми вважаємо, що цю техніку можливо застосовувати і під час створення власної психокорекційної або психотерапевтичної казки.

Техніка «Карта подорожі казкою» застосовується у практиці роботи не з усіма художніми, дидактичними, психокорекційними, психотерапевтичними, медитаційними казками. Для реалізації цієї техніки обираються здебільшого казки, багаті на цікаві події та подорожі. І, якщо ми маємо справу саме з казкотерапією, то такі казки мають носити повчальний, корекційний, терапевтичний характер. Створення такої Карти подорожі сприяє формуванню пізнавального інтересу, зацікавленості, розвитку та корекції мовлення. На нашу думку, Карту подорожі доцільно створювати дорослому спільно з дитиною, а потім запропонувати дитині самостійно деталізувати у карті те, чого бракує відповідно до сюжету твору. Це принесе радість і допоможе залучити дитину до аналізу та оцінювання характеру та вчинків казкових персонажів.

На нашу думку, ще одним різновидом роботи над створенням Карти подорожі є створення Карти подорожі казками одного й того самого автора (художні казки). Або це може бути Карта подорожі казками народів світу, Карта подорожі народними казками тієї чи іншої країни окремо. Тут робота з Картою подорожі казками має дещо іншу, ширшу, мету: окрім оцінювання та аналізу характеру, вчинків різних казкових персонажів, безпосередньо авторського стилю написання казки (який відображено на героях), відбувається розширення читацького кругозору дитини.

Висновки. Проте проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективою для подальших науково-педагогічних досліджень, а також для педагогічної практики може, на наш погляд, бути розробка науково обґрунтованих методичних рекомендацій та інструментарію для педагогів та фахівців зі спеціальної та інклюзивної освіти, а також батьків щодо застосування казкотерапевтичних технологій під час роботи з дітьми дошкільного та шкільного віку. Ми вважаємо, що ці  рекомендації мають містити покрокові алгоритми роботи над казками, їх аналізу, а також обов’язкові списки казкових творів для упровадження різних технологій для того, щоб дорослі могли працювати з дітьми, а також для розвитку творчого пошуку та потенціалу педагогічних працівників, батьків та дітей.

Список використаних джерел 

1.  Бойчук, Ю.Д., Казачінер, О.С. Техніка «Шлях героя» в казкотерапії. Інноваційна педагогіка. 2021. № 31(2). С. 97–100.

2.  Клименко Н.Г. Казкотерапевтичні технології в сучасній практиці. Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України. 2013. № 19.  С. 223–239.

3.  Федій О. Казкотерапія в професійній діяльності педагога: теорія і практика. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія 16. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: збірник наукових праць. 2009. № 19. С. 26–31.

4.  Tymkiv I. Fairy tale therapy: philosophical and educational reflection. Philosophy of Education.  2022. № 27(2). С. 56–65.