ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СПІЛКУВАННЯ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ПЕДАГОГІЦІ ПАРТНЕРСТВА

УДК 155.99

Наталія Дметерко

м. Слов’янськ

Донецької області 

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СПІЛКУВАННЯ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ПЕДАГОГІЦІ ПАРТНЕРСТВА

У статті презентовано психологічні особливості спілкування учасників освітнього процесу в педагогіці партнерства. Показано, що особливостями спілкування вчителя є демократичний стиль, діалогічність та професійна рефлексія. Ставиться проблема готовності вчителя до конструктивного діалогу як невід’ємної складової педагогіки партнерства.

Ключові слова: педагогіка партнерства, діалог, спілкування, професійна рефлексія, нова українська школа.

The article is presented the psychological features of communication of participants in the educational process in pedagogy of partnership. It is shown that the features of communication of the teacher are democratic style, dialogue and professional reflection. The problem of the teacher's readiness for a constructive dialogue is raised. It’s integral component of the pedagogy of partnership.

Key words: pedagogy of partnership, dialog, communication, professional reflection, new Ukrainian school.

Вступ. Впровадження концепції Нової української школи в систему загальної середньої освіти передбачає перебудову взаємодії між всіма учасниками освітнього процесу на засадах педагогіки партнерства. Педагогіка партнерства – підхід, що спрямований на розвиток максимально продуктивних і здорових відносин, перш за все, між вчителем і учнем у процесі навчання.

Передумови педагогіки партнерства були закладені в працях відомого українського педагога-новатора В.О. Сухомлинського, який наголошував, що виховання особистості має здійснюватися через тріаду «школа – родина – громадськість». На сучасному етапі розвитку науки увага дослідників спрямована на вивчення організаційних аспектів педагогіки партнерства, пов’язаних із її реалізацією в освітньому процесі [1]. Проте, потребує подальшого вивчення проблема психологічних особливостей спілкування учасників освітнього процесу, зокрема, вчителів з учнями, в педагогіці партнерства.

Мета статті: вивчити психологічні особливості спілкування учасників освітнього процесу в педагогіці спілкування.

Виклад основного матеріалу. Педагогіка партнерства як напрям педагогіки містить систему методів і прийомів виховання і навчання на засадах гуманізму та творчого підходу до розвитку особистості. Реалізація педагогіки партнерства в сучасній школі передбачає зміну «суб'єкт-об’єктної» взаємодії вчителя із дитиною на «суб'єкт-суб’єктну», що характеризується рівністю їх позицій та співпрацею між ними. Спілкування учасників освітнього процесу (вчителів, батьків, учнів), що знаходиться в основі педагогіки партнерства, має певні психологічні особливості.

Педагогіка партнерства ґрунтується на основних принципів, представлених в концепції Нової української школи (НУШ), як то повага до особистості; довіра у відносинах; діалог – взаємодія – взаємоповага; принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей) та ін. [2]. Дотримання цих принципів передбачає реалізацію педагогом демократичного стилю спілкування, який характеризується рівністю позицій всіх членів групи, співпрацею та колегіальною взаємодією.

Саме демократичний стиль спілкування і управління, порівняно з авторитарним і ліберальним, є найбільш оптимальним для професій в системі «людина-людина», до якої відноситься професія вчителя. Специфіка даного виду професій полягає в тому, що її представники мають справу із різними, відмінними одне від одного, індивідуально неповторними людьми та їх різноманітними взаємовідносинами.

Демократичний стиль спілкування ґрунтується на врахуванні думки колективу в організації життєдіяльності вихованців. Педагог спільно з членами колективу визначає завдання, організовує діяльність вихованців на виконання усвідомлених ними завдань, заохочує ініціативу всіх членів колективу, радиться з ними щодо пошуків шляхів і засобів розв'язання завдань, розвиває самоуправління, залучає активістів до виконання керівних функцій. Саме на засадах демократичного стилю розвивається педагогіка співробітництва [3].

Психолого-педагогічною наукою доведено, що партнерство можливе лише при взаємодії, основою якої є конструктивний діалог та співпраця. Діалог, який є процесом інтерсуб'єктної взаємодії, передбачає рефлексію співрозмовників, якою є «усвідомлення Індивідом того, як його сприймають і оцінюють інші індивіди або спільності; вид пізнання, у процесі якого суб'єкт стає об'єктом свого спостереження; роздуми, аналіз власного психічного стану» [4].

Саме у діалозі рефлексія актуалізується і водночас в ньому проявляється. Особливо важливого значення набуває розвиток професійної рефлексії вчителя, що уможливлює організацію ефективної взаємодії та встановлення діалогу з учнем та батьками, розуміння та пізнання душевно-духовного світу іншої людини. Фахова рефлексія, яка характерна для професій типу «людина-людина», до якого відноситься і професія вчителя, відрізняється здвоєністю, дзеркальністю взаємовідображення суб’єктів взаємодії, самопізнання та пізнання суб’єктами одне одного (Н.І. Пов'якель).

Отже, психологічною особливістю спілкування, зокрема вчителя, за педагогіці партнерства є демократичний стиль, діалогічність і рефлексивність.

При обговоренні перспектив реалізації педагогіки партнерства вказують на існування певних утруднень на цьому шляху. Одним із яких є інертність поглядів педагога, за якої йому буває складно побачити в учневі рівноправного учасника діалогу і навчального процесу та визнати, що з ним необхідно будувати партнерські стосунки [2].

Ступінь готовності вчителів до реалізації демократичного спілкування демонструють результати опитування вчителів перших класів. Встановлено, що респонденти у більшості погоджуються з тим, що у педагогіці партнерства найбільш ефективним є демократичний стиль взаємодії з першокласниками. Натомість залишаються ще вчителі перших класів, які вважають авторитарний стиль взаємодії з учнями найефективнішим [5].

Зазначимо, що у контексті визначення перспектив реалізації педагогіки партнерства постає необхідність вивчення не лише готовності до демократичного стилю спілкування, а і ступеня володіння педагогами правилами і техніками конструктивного діалогу як його невід’ємної складової.

Конструктивний діалог передбачає комунікативну компетентність, володіння комунікативними вміннями та техніками активного слухання (перефразування, резюмування, відображення почуттів та ін.), розвинену професійну рефлексію.

Висновки. В основі педагогіки партнерства знаходиться тісна взаємодія між всіма учасниками освітнього процесу (вчителями, учнями, батьками), що ґрунтується на засадах рівності, поваги до особистості та позитивного ставлення. Це визначає психологічні особливості спілкування, зокрема вчителя, як то демократичний стиль, діалогічність та рефлексивність. При обговоренні перспектив реалізації партнерства однією із проблем, що потребує подальшого вивчення, є визначення ефективних методів розвитку у майбутніх фахівців розвитку комунікативної компетентності, опанування правилами і техніками конструктивного спілкування на етапі професійної підготовки. Це буде відображено в подальших наших публікаціях.

Список використаних джерел

1. Довбенко С.Ю., Прокопів Л.М. Особливості впровадження педагогіки партнерства в карпатському освітньому просторі // Український педагогічний журнал. 2019. № 1. С. 118-128. 

2.  Краще разом. Що таке педагогіка партнерства і навіщо вона в НУШ. URL: https://nus.org.ua/articles/pedagogika-partnerstva-shho-tse-take-ta-yak-zrozumity-chy-vona-ye-u-shkoli/.

3. Омеляненко B.Л., Кузьмінський А.І. Теорія і методика виховання : навч. посіб. К. : Знання, 2008. 415 с.

4. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія : підручник : У 2-х кн. Кн. 2 : Соціальна психологія груп. Прикладна соціальна психологія. К. : Видавництво «Книга – XXI» , 2010. 464 с.

5. Педагогіка партнерства в НУШ: дослідження МОН. URL: https://oplatforma.com.ua/article/2553-pedagogka-partnerstva-v-nush-dosldjennya-mon.