БІОНІКА В ПОЗАШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ

 

УДК 37.018.7

Андрій Хомочкін

м. Київ 

БІОНІКА В ПОЗАШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ

Здійснено аналіз організації освітньої діяльності в закладах позашкільної освіти. Окреслено підходи до формування природничих компетентностей учнів в процесі їх позашкільної діяльності для профорієнтації учнів. Показано можливості використання у позашкільній освіті вивчення різноманітних інтегрованих курсів. Розглянуто питання про новий напрямок в позашкільній освіті – біоніка.

Ключові слова: позашкільна освіта, природничі науки, біоніка.

An analysis of the organization of educational activities in out-of-school education institutions was carried out. Approaches to the formation of natural competences of students in the process of their extracurricular activities for career guidance of students are outlined. The possibility of using the study of various integrated courses in extracurricular education is shown. The issue of a new direction in extracurricular education – bionics

Keywords: extracurricular education, natural sciences, bionics.

Розвиток науки, збільшення обсягу інформації, актуалізація проблеми продукування інтелектуального багатства суспільства привели до необхідності інтенсифікації навчального процесу. Цей процес зумовлений змінами реформування в освіті, впливом новітніх педагогічних концепцій, пошуком аналогів із сучасних освітніх міждисциплінарних інтеграційних процесів.

В останні роки у вітчизняній педагогіці особливого поширення набули західноєвропейські, а також американські освітні концепції, що дозволило переглянути і оновити існуючу систему навчання, доповнити її новим нетрадиційним змістом та залучати нові підходи в подачі навчального матеріалу.

Нові педагогічні технології навчання вимагають використання таких механізмів як сукупність засобів, підходів, дій за допомогою яких здійснюється процес оволодіння інформаційним простором за умов забезпечення цільовою установкою освітніх програм таких як модульне навчання, інноваційні підходи їх забезпечення. Проблематика модульного навчання спрямована на запровадження нових та інтенсивно розвивальних інноваційних методик у галузі педагогічної освіти.[2, с. 1-2].

Важливим заданням освіти як для інших країн, так і для України є виховання особистості, здатної до успішної самореалізації в суспільстві, ефективної міжкультурної взаємодії на основі принципів толерантності та взаєморозуміння. Слід зазначити, що позашкільна освіта визначається як система навчальних закладів, у яких учні та вихованці набувають сукупність знань, умінь та навичок у вільний від навчання час. Крім цього, позашкільна освіта має на меті забезпечити потреби особистості щодо творчої самореалізації, здобуття нової інформації за інтересами інтелектуального і духовного розвитку, вміння її застосувати у конкретних випадках, підготовки дітей і молоді до активної професійної і громадської діяльності [3, с. 14–15]

Нові вектори спілкування між дорослими та дітьми спонукають до створення нових матеріалів та методів. Існує широкий спектр різноманітних досліджень з біології, фізики та хімії, які не можливо провести  чи які не передбачені програмами для виконання в умовах школи. Але саме на таких заняттях можна розширити інтерес учнів до вивчення предметів, вдосконалити теоретичні та практичні навики, розширити уявлення про науку та пояснити  її багатогранність.  Завдяки позашкільному формату навчання такі потреби можна вирішити частково або повно. Саме в такому форматі можлива максимальна взаємодія вчителя та учня, адже орієнтованість на досягненні результату завжди спонукає до максимальної зацікавленості. Останнім часом великий інтерес викликають науки природничого циклу.

Цікавим у такому випадку був би курс біоніки. Біоніка це поєднання наук природничого циклу, що орієнтований на вирішення життєвих потреб людства.

Діти зможуть працювати над науково дослідними роботами синтезуючи знання з декількох предметів одночасно. Учень зможе пізнати свою роль, взаємодію з природою та причинно-наслідкові звязки діяльності оточуючого світу. Завдяки взаємодії вчителя та учня можна реалізовувати найрізноманітніші ідеї, які сприятимуть реалізації учнів.  Професійна підготовка вчителя в такому випадку дуже важлива. Варто відзначити особливості вікових категорій учнів. Для школярів молодшого варто створити курси, які будуть викликати інтерес до предметів природничого циклу не лише через елементарні дослідження, але й показаючи складні та рутинні дослідження та обов’язково з результатом. Саме в цей період зростає активність до дослідницької діяльності. Також діти отримавши певні навики лабораторних досліджень  зможуть продемонструвати їх батькам в домашніх умовах. Для учнів середньої школи в позашкільний час потрібно надавати свободу з оперуванням різноманітних речовин, приладів, тощо для оволодіння специфікаціями роботи, класифікацією параметрів та різносторонністю використання найрізноманітніших засобів навчання. Хоч уроки природознавства, біології, хімії та фізики насичені дослідами та не завжди вистачає час на формування практичних навичок. Вчитель на таких позашкільних заняттях зможе максимально налаштувати спільну роботу з учнями для досягнення спільного результату. Школярі старшої школи за підтримки вчителя зможуть реалізовувати дослідницькі проекти та брати участі у різноманітних конкурсах.

Позашкільний формат для вивчення біоніки підходить найкраще, адже діти не будуть перенасичені теоретичними поняттями, а більше часу приділятимуть практичним навичкам та дослідженням. Також такий формат дозволить вчителю застосовувати широкий спектр своїх знань, умінь та навичок.

В «НУШ» продовжується реформа і це дозволяє впроваджувати нові шкіл в якості модернізації освіти. Адже саме взаємодія учнів вчителів та батьків буде надзвичайно корисною та потрібною, як в шкільному так і позашкільному форматі навчання. Вчитель може найкраще розкривати потенціал кожного учня, формує його ініціативність і креативність [1, с. 68].

Біоніка ж залишається практичною наукою і дуже значущою в такому випадку на допомогу наставника-вчителя може бути залучення батьків, практичний досвід, яких із технічних, медичних, хімічних спеціальностей може бути значно більшим. Тоді працюючи з учнями вчителі також зможуть взаємодіяти із батьками та спільно вирішити низку завдань для розвитку практичних здібностей дітей.

А це – один із ключових активів сучасного світу. Зрештою партнерство вчителя, учня та батьків  задовольняє потребу в значимості і приналежності та зменшує рівень стресу, що, зрештою, допомагає інтелекту працювати ефективніше та й такий формат стосунків найкраще готує учнів до професійної діяльності.

Список використаних джерел

1. Алєксєєнко Т.Ф. Сучасне сімейне виховання : концептуалізація ідей теорії та практики : моно- графія. Київ-Умань : ФОП Жовтий О.О., 2016. 437 с.

2. Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н.М. К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. 206 с.

3. Пустовіт Г. Деякі аспекти методології позашкільної освіти // Шлях освіти. 2000. № 2. С. 14–15.