ПЕДАГОГІКА ПАРТНЕРСТВА ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

 

УДК376.01

Людмила КІРІШКО м. Кропивницький

 

ПЕДАГОГІКА ПАРТНЕРСТВА ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ

ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

У тезах розкрито практичне впровадження педагогіки партнерства на основі створення умов ефективної взаємодії педагогів закладу освіти, фахівців інклюзивно-ресурсного центру, дітей та їхніх батьків, громадськості з метою організації якісного освітнього середовища закладу загальної середньої освіти з інклюзивним навчанням.

Ключові слова: педагогіка партнерства, інклюзивне навчання, Нова українська школа, особливі освітні потреби, освітнє середовище.

The theses reveal the practical implementation of the pedagogy of partnership based on creation of conditions for effective interaction between teachers, educational institutions, specialists of the inclusive resource center, children and their parents and public for the purpose of organisation quality educational environment of an institution of general secondary education with inclusive education.

Key words: pedagogy of partnership, inclusive education, New Ukrainian school, special education needs, educational environment.

 

Дитина з особливими потребами, перш за все, дитина, а потім вже особлива. Л.Виготський

 

Партнерські взаємини між учнем, учителем та батьками, в основі яких – спілкування, взаємодія та співпраця є однією з ключових засад формування якісного інклюзивного освітнього середовища у закладі освіти. Зазначена тема є актуальною, тому що «педагогіка партнерства» саме й виражає ефективну взаємодію всіх без винятку учасників освітнього процесу, у якому учні і їхні батьки беруть участь у визначенні навчальних цілей, а також у прийнятті рішень, які направлені на досягнення успішності.

Партнерська взаємодія у закладах освіти з інклюзивним навчанням сприяє створенню доступного, безпечного інклюзивного освітнього середовища, розроблення єдиної стратегії щодо навчання, виховання, розвитку та супроводу дітей з особливими освітніми потребами відповідно до їх запитів і можливостей.

Поняття партнерства в освітньому середовищі розкривається у працях В.Ф. Моргуна та О.П. Коханової, а реалізація проблеми гуманізації освіти в контексті інклюзивного навчання висвітлена у наукових розвідках Н.З. Софій, А.А. Колупаєвої. В.О. Сухомлинський у працях «Людина неповторна», «Серце віддаю дітям», зазначав, що дитина є активною і самодіяльною, живе повноцінним і цікавим життям, і до неї слід ставитися доброзичливо і з розумінням.

У закладах загальної середньої освіти із інклюзивним навчанням, які працюють в умовах Нової української школи, педагогіка партнерства активно запроваджується в діяльність команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами як важлива умова досягнення результативності навчання (склад команди супроводу обумовлений освітніми потребами дитини). Партнерська взаємодія в команді психолого-педагогічного супроводу залежить від готовності кожного її учасника допомагати один одному, ділитися досвідом, коригувати заплановане на користь розвитку дитини, усвідомлювати власну відповідальність за діяльність. Взаємодія фахівців команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами, побудована на принципах поваги до індивідуальних особливостей дитини з особливими освітніми потребами, дотримання її інтересів, недопущення дискримінації та порушення прав, командного підходу, активної співпраці з батьками дитини, залучення їх до освітнього процесу та розробки індивідуальної програми розвитку, конфіденційності та дотримання етичних принципів [4].

Бажано, щоб кожен вчитель, який працює в класі з інклюзивним навчанням створював демократичну та дружню атмосферу в класі, дотримувався прав і свобод учнів, незалежно від стану їх здоров’я, особливостей розвитку, формував ціннісні орієнтири та позитивну комунікацію в учнів, сприяв їх успішності.

Важлива роль належить асистенту вчителя, який активно співпрацює із учителями, що викладають предмети, корекційними педагогами, батьками дитини з особливими освітніми потребами інформуючи їх про сильні риси дитини, її вподобання, інтереси, прагнення, потреби і труднощі. Від класного керівника залежить позитивне сприйняття дитини з особливими освітніми потребами однолітками, учителями та батьківською громадськістю, прийняття її як рівноправного учасника спільноти закладу освіти.

Забезпечення партнерської співпраці з батьками дитини з особливими освітніми потребами, формування дружніх стосунків між дітьми також відбувається шляхом їх залучення до різних видів спільної діяльності: зборів, тренінгів, майстер-класів, свят, екскурсій тощо.

Важлива роль у формуванні інклюзивного освітнього середовища на засадах педагогіки партнерства відводиться фахівцям інклюзивно-ресурсних центрів, які проводять інформаційно-просвітницьку діяльність серед громадськості, надають методичну допомогу педагогічним працівникам закладів освіти щодо організації надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами, формують у батьків дитини усвідомлення необхідності плідної взаємодії з фахівцями та з власною дитиною заради розвиненню її здібностей, набуттю навичок самообслуговування та професійних навичок.

На сучасному етапі, в умовах воєнного стану, інклюзивно-ресурсні центри стали осередками, які дають змогу дітям з особливими освітніми потребами, як одній з найбільш вразливих категорій, отримати необхідний психологічний та корекційно-розвивальний супровід.

Під час воєнних дій, діти з особливими потребами мають обмежені можливості, щоб швидко реагувати та обробляти інформацію з навколишнього простору, постійно перебувають у стані невизначеності: звук повітряної тривоги та вибухів, дорога та незнайоме середовище у випадку евакуації – усе це викликає страх, розгубленість і тривогу.

Тому надзвичайно важливо гнучко підходити до організації роботи закладу освіти щодо можливості продовження навчання в онлайн форматі за місцем проживання, або тимчасового перебування та налаштовувати освітній процес так, щоб він був комфортним і нетравмівним для дітей та педагогів. Вчителям закладів освіти виважено, толерантно надавати психологічну підтримки, яка допоможе зменшити занепокоєння та підвищити впевненість у дітей. На початку дистанційного навчання та онлайн спілкування можна використовувати вітання (враховуючи побажання дітей), запитуючи про послідовність дій протягом дня «Чим займалися вранці?», «Чим будуть займатися в обід?». Наголошуйте дітям, що вони перебувають у безпечному місці. Заняття бажано проводити з увімкненою камерою на пристрої, задля спостереження за станом дитини, розпізнавання різних емоцій та реакції дітей. У перервах буде доцільно запропонувати дітям виконати вправи, зокрема масажувати кінчики пальців, пучки вух, напружити та розслабити ноги, вдих носом та повільний видих ротом. Під час спілкування з дітьми з особливими освітніми потребами варто формувати у них позитивне світосприйняття, запевняти, що ми повернемося до мирного життя.

З метою надання психологічної допомоги педагогам і батькам у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами педагогічними працівниками ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського» розроблені методичні рекомендації «Психолого-педагогічна підтримка дітей з особливими потребами у воєнний час» (https://bit.ly/371NNr1), створений сайт «Психологічна допомога дітям з особливими освітніми потребами в екстремальних ситуаціях» (https://bit.ly/3xfCuXf).

У співпраці із науковими працівниками кафедри педагогіки, психології і корекційної освіти КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського» розроблена програма тренінгу «Педагогіка партнерства: методичний кейс для роботи вчителя в інклюзивному освітньому середовищі» за очною та онлайн формою навчання (https://bit.ly/3RIWg3G) та вебквест «Педагогіка партнерства як ключовий компонент Нової української школи» (https://bit.ly/3SHEwXH) з метою підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів освіти, набуття нових та вдосконалення раніше набутих компетентностей щодо особливостей організації ефективної взаємодії з учнями, батьками, колегами.

Отже, домінантність педагогіки партнерства у параметрах професійної діяльності вчителя Нової української школи як найкраще сприяє встановленню взаємовідносин співпраці, формуванню інклюзивного освітнього середовища в закладі освіти, допомагає оптимально організувати навчання учнів з особливими освітніми потребами, сприяє їхній соціальній адаптації.

Список використаних джерел

1. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bit.ly/3fmTt0j

2. Кравчинська Т.С. Реалізація принципів педагогіки партнерства в умовах упровадження Концепції «Нова українська школа» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bit.ly/3ehCM8D

3. Коханова О.П. Партнерство як фактор соціалізації особистості [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bit.ly/3CeHMmw

4. Про затвердження примірного Положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти: наказ Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 р. № 609 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:https://bit.ly/2JFtW4f

5. Софій Н.З. Особливості викладання в інклюзивному навчальному середовищі: практика спільного викладання / Н.З. Софій // Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови. 2015 – Вип. 10. – С. 173-177. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bit.ly/3Er6i6Q

6. Як вчителю організувати свою роботу під час війни: рекомендації Державної служби якості освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bit.ly/3RL2jF3.