ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ТА ПАРТНЕРСТВО З БАТЬКАМИ ОСІБ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

37.015.3:376                                                                               

Інна Денищук

                                                                                 м. Рівнe

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ТА ПАРТНЕРСТВО З БАТЬКАМИ ОСІБ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

У тезах розкрито важливість побудови партнерських стосунків з батьками осіб з особливими освітніми потребами для успішної реалізації інклюзивного навчання. Висвітлено особливості психолого-педагогічного супроводу батьків. Проаналізовано основні вимоги для ефективного партнерства, напрями і форми організації ефективної роботи з батьками.

Ключові слова: батьки осіб з особливими освітніми потребами, партнерство, психолого-педагогічний супровід.

The theses revealed the importance of building partnership relations with parents of persons with special educational needs for the successful implementation of inclusive education. Features of psychological and pedagogical support of parents are highlighted. The basic requirements for effective partnership, directions and forms of organizing effective work with parents are analyzed.

Key words: parents of persons with special educational needs, partnership, psychological and pedagogical support. 

Вступ. Метою інклюзивного навчання є реалізація права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання, їх соціалізація та інтеграція у суспільство, залучення сім’ї до участі в освітньому процесі. Батьки та родини відіграють важливу роль в освіті та розвитку своїх дітей. Для успішної реалізації інклюзивного навчання надзвичайно важлива побудова партнерських стосунків між педагогами та батьками, які виховують дітей з особливими освітніми потребами.

Питання роботи з батьками дітей з особливими освітніми висвітлюються у працях багатьох зарубіжних і вітчизняних науковців: В. Андрущенка, Е. Андрєєвої, В. Бондаря, Т. Ілляшенко, А. Колупаєвої, Н. Сабат, Є. Ярської-Смирнової, М. Ярмаченка. Проте проблема побудови партнерських відносин з батьками є недостатньо дослідженою та потребує окремого вивчення.

Виклад основного матеріалу. Основним завданням інклюзивної освіти є створення всіх необхідних умов для розвитку дитини в освітньому середовищі. Психолого-педагогічний супровід та налагодження партнерства з батьками осіб з особливими освітніми потребами спрямоване на вирішення цілого комплексу проблем, пов’язаних з допомогою дитині: лікування, освіта, соціальна адаптація та інтеграція в суспільство. У процесі взаємодії школи та сім’ї дуже важливо враховувати інтереси, пріоритети та проблеми сімей.

Для побудови ефективної взаємодії педагоги мають знати, що відбувається в родині дитини, аби належним чином реагувати на це і надавати допомогу. Для педагогів практика, орієнтована на сім’ю, означає: визначення цілей і шляхів їх досягнення, погоджених із родинами. Це підвищує вірогідність отримання бажаних результатів, впевненість і компетентність, здатність батьків і родичів ухвалювати рішення стосовно їхньої дитини та всієї родини упродовж усього життя.

Педагоги мають бути підготовлені до роботи з усіма членами родини, а батьки – до співпраці зі школою. Позитивні, довірливі взаємини між педагогами і родинами сприяють тому, що сім’ї почуваються впевненіше і готові до прийняття необхідних рішень. Для налагодження добрих стосунків потрібні певні знання, вміння та досвід.

Можна виділити такі основні вимоги для ефективного партнерства:

1. Налагодження ефективних стосунків.

2. Некритичне ставлення.

3. Співчуття.

4. Комунікативні вміння.

Педагоги мають позитивно й відверто ставитися до батьків дітей з ООП, незалежно від їхніх особистих якостей. Педагоги мають враховувати сімейні обставини, співчувати родинам і відповідним чином демонструвати це під час спілкування. Спостерігаючи за реакцією батьків, учитель може визначити, чи достатньо ефективно він висловлює своє співчуття.

Батьки – важлива частина команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП. Для досягнення якнайкращого результату надзвичайно важливо сформувати позитивні стосунки між членами цієї команди.

Роль батьків у команді супроводу:

- брати участь у прийнятті рішень, що впливають на освіту та розвиток дитини;

- надавати свій дозвіл на проведення комплексного оцінювання розвитку дитини в інклюзивно-ресурсному центрі;

- мати повну інформацію про умови навчання дитини;

- надавати необхідну інформацію, що може вплинути на навчання та поведінку дитини у школі;

- брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку (ІПР) дитини;

- отримувати від учителів та інших фахівців інформацію про розвиток, навчання та успішність дитини, зокрема про реалізацію ІПР;

- мати доступ до інформації про навчання дитини в школі, включаючи результати оцінювання та звіти;

- отримувати консультації фахівців, що працюють з дитиною;

- регулярно отримувати звіти про успіхи дитини протягом навчального року;

- надавати дозвіл на додаткові послуги, що їх може потребувати дитина.

Обмін важливою інформацією з батьками дає змогу вчителям адаптувати можливості навчання та зі знанням справи вирішувати делікатні проблеми. Така інформація може охоплювати:

• важливу медичну інформацію;

• успішні навчальні та поведінкові техніки, що батьки застосовують вдома;

• зміни в сім’ї (смерть родичів, розлучення батьків, загибель домашньої тваринки);

• минулий навчальний досвід дитини;

• намічені для дитини цілі, над досягненням яких батьки працюють вдома та ін.

Коли батьки є активними членами команди, освітня програма дитини стає насиченою та максимально ефективною.

Батьків дітей з особливими освітніми потребами необхідно:

1. Навчити краще розуміти внутрішній стан дітей та стати компетентними захисниками їхніх прав та інтересів.

2. Оцінити потреби та забезпечити надання освітніх, соціальних та інших послуг сім’ям дітей з особливими освітніми потребами.

3. Забезпечити інформаційною підтримкою для задоволення їхнього професійного зростання у відстоюванні прав та інтересів дітей.

4. Спонукати до розвитку активної громадянської позиції, сприяти створенню батьківських організацій.

Основною метою роботи із сім’ями, які виховують дитину з ООП, є надання батькам кваліфікованої допомоги.

Працюючи з батьками, педагоги ставлять перед собою такі завдання:

- допомогти сформувати адекватні взаємостосунки між батьками, іншими членами сім’ї та дитиною з ООП; допомогти дорослим створити комфортну для такої дитини сімейну атмосферу;

- розширити інформованість батьків про потенційні можливості дитини, її перспективи у різних аспектах життя;

- створити умови для активної участі батьків у вихованні та навчанні дитини;

- навчити батьків прийомам організації навчальної діяльності дитини;

- підвищити рівень психічного здоров’я самих батьків.

Робота з сім’ями має будуватися на таких принципах:

- партнерство з батьками – педагог сприймає батьків не як об’єкт свого впливу, а як рівноправних партнерів у вихованні дитини, проведенні з нею корекційної роботи. Завдяки цьому принципу долаються дистанція між учасниками освітнього процесу і недовіра, яка часто виникає у батьків до педагогів, вони починають прагнути підтримки, допомоги вчителя, прислуховуються до нього, виконують його поради;

- комплексний підхід до організації корекційно-педагогічного процесу – у роботі із сім’ями мають брати участь різні фахівці закладу освіти: вчитель-дефектолог, вчитель-логопед, практичний психолог, соціальний педагог, лікар. За необхідності слід залучати фахівців інклюзивно-ресурсних центрів, дитячої поліклініки. Саме комплексний підхід забезпечує подолання різних проблем, що виникають у сім’ях, і дає змогу надати дитині та її батькам різнобічну допомогу;

- єдність діагностики і корекції – педагоги мають продовжити обстеження дитини, розпочате в ІРЦ, визначити шляхи корекційної роботи з дитиною, скласти індивідуальну програму розвитку дитини із визначенням місця сім’ї у цьому процесі; мають вивчати родину в цілому, коригуючи ставлення до дитини;

- позитивна характеристика дитини – передусім слід зосереджувати увагу батьків на позитивних, збережених якостях їхньої дитини, перспективних можливостях її розвитку, лише після цього говорити про порушення і труднощі. Це допомагає підтримати віру батьків у розвиток дитини, спонукає їх організовувати навчальну діяльність, формувати адекватні стосунки з дитиною;

- врахування стану, думки, досвіду батьків – під час вибору змісту, форм і методів роботи з сім’ями педагог враховує: здоров’я батьків, їхній психологічний стан, їхні можливості, моральні установки, досвід, ставлення до проблем дитини; сімейні стосунки; уміння членів сім’ї розв’язувати проблеми; соціальні зв’язки; приналежність до певного соціального класу;

- повага до батька і матері – у стосунках з батьками має домінувати повага, розуміння їхніх турбот. Це виявляється у формах звернення до батьків, у висловлюванні прохань і порад, у довірливому тоні розмови, у неприпустимості настанов і дорікань на адресу батьків, у збереженні відомих педагогу сімейних таємниць.

Можна виділити такі напрями у роботі із сім’ями:

- залучення батьків до корекційного процесу – переконання батьків, що їхня дитина потребує спеціальної допомоги, додаткової уваги, особливого підходу; формування віри, що лише за допомогою родини вона зможе подолати труднощі у психофізичному розвитку;

- формування задоволеності батьків процесом розвитку дитини – показ досягнень у розвитку дитини, навіть мінімальних;

- розкриття перед батьками творчих підходів до навчання та виховання дитини – формування певних дефектологічних знань і вмінь; навчання батьків корекційним прийомам роботи з дитиною вдома.

Форми та зміст роботи з батьками визначають диференційовано – залежно від ступеня готовності батьків до співпраці.

Індивідуальне консультування має велике значення для роботи з батьками, оскільки дає змогу реалізувати диференційований підхід. Індивідуальні консультації проводять за запрошенням спеціаліста або на прохання батьків раз на тиждень у певний день. Консультувати батьків можна з таких питань:

- повідомлення про результати психолого-педагогічного обстеження дитини, особливості її розвитку, розкриття її сильних і слабких сторін – на початку навчального року;

- показ прийомів корекційної роботи з дитиною;

- інформування про успіхи дитини та ті проблеми, на які потрібно звернути увагу вдома;

- інформування батьків про різні аспекти розвитку і навчання дитини.

Одним із завдань індивідуального консультування є навчання батьків способам співпраці з дитиною (ігри, читання, спілкування).

Групові форми роботи з батьками дітей ООП зазвичай проводять у спеціальних групах. До таких групових форм роботи відносять:

· дні відкритих дверей;

· анкетування;

· батьківські збори;

· тематичні консультації;

· інформаційно-методичні виставки;

· відкриті заняття;

· спільний перегляд відеоматеріалів з певної проблеми.

Роботу з батьками дітей з особливими освітніми потребами доцільно вибудовувати поетапно і починати з дня відкритих дверей. Адже навіть якщо батьки знають про те, що у закладі освіти є вчитель-логопед, вчитель-дефектолог, соціальний педагог, практичний психолог, вони не завжди уявляють, чим займаються ці фахівці. Кожен фахівець повинен коротко ознайомити батьків зі своїми завданнями у комплексній роботі з дітьми, із роллю сім’ї у цьому процесі.

Для успішної взаємодії з сім’ями, які виховують дітей з ООП, педагогам необхідно дотримуватись наступних рекомендацій:

1. Чітко й послідовно наголошувати на цінності дитини.

2. Ставити себе на місце батьків.

3. Уміти бачити в кожній дитині індивідуальність, боротися зі стереотипами.

4. Наполегливо працювати над створенням партнерських стосунків.

5. Виявляти зацікавленість до мети, визначеної батьками для дитини.

6. Використовувати мову, якою спілкуються батьки в повсякденному житті.

7. Здійснювати пошук ефективних форм планування і вирішення проблем.

8. Розробляти довгострокові плани загальношкільної роботи, яка передбачає участь усіх дітей.

Висновки. Таким чином, робота з батьками дітей з ООП має спиратися на принципи педагогічної діяльності орієнтованої на інтереси сім’ї, а саме:

∙ визнання того, що сім’я є елементом стабільності в житті дитини, в той час як педагоги можуть весь час змінюватися;

∙ ефективне співробітництво педагогів з батьками та іншими фахівцями;

∙ регулярний обмін з батьками повною та неупередженою інформацією стосовно їхніх дітей;

∙ запровадження у закладі освіти політики та системи послуг, які забезпечують сім’ям необхідну емоційну та фінансову підтримку;

∙ розуміння й урахування потреб дітей під час розробки освітніх програм;

∙ заохочення і створення умов для взаємної підтримки батьків;

∙ розуміння унікальності кожної сім’ї, повага до різних методів навчання та виховання дітей, що застосовуються батьками;

∙ турбота про те, щоб послуги, які надаються родинам, були комплексними, скоординованими, гнучкими, доступними і відповідали потребам кожної родини.

Список використаних джерел

1. Інклюзивне навчання: вибір батьків / А.А. Колупаєва, Л.М. Наконечна. Харків: Вид-во «Ранок», ВГ «Кенгуру», 2018. 56 с. (Інклюзивне навчання за нозологіями). 

2. Єфімова С.М. Налагодження партнерських стосунків з родинами / Інклюзивна школа: особливості організації та управління: Навчально-методичний посібник / Кол.: авторів: Колупаєва А.А., Найда Ю. М., Софій Н.З. та ін. За заг.ред. Даниленко Л.І. К. 2007.128 с.

3. Наказ Міністерства освіти і науки України № 609 від 08.06.2018 року «Про затвердження примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти». URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-primirnogo-polozhennya-pro-komandu-psihologo-pedagogichnogo-suprovodu-ditini-z-osoblivimi-osvitnimi-potrebami-v-zakladi-zagalnoyi-serednoyi-ta-doshkilnoyi-osviti (дата звернення: 02.10.2022).

4. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. URL: https:// www.kmu. gov.ua/storage/app/ media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf. (дата звернення 02.10.2022).